Епітети постійні<span> — епітети, які у фольклорних творах, а іноді в інших, часто вживаються з тими самими словами: козак — молоденький, кінь — вороненький, зброя — ясная, шлях — битий.</span>
Зелен гай і синя річка стала темная мов нічка
Народ - слово вжито у називному відмінку.
Говорять, щоб зібрати народ, треба розумні думки у голові мати.
Прив!тати !х, подякую вас, зустр!вся з ним, приготував для мене
А) Любить він такі ночі,без вечірні і цю тишу, і якусь таємничість, гармонію у всій природі.
Б) Любить травинку і тваринку, і сонце завтрашнього дня, вечірню в попелі жаринку, шляхетну інохідь коня.
В) Ніхто не знає, де його доля попереду,позаду чи збоку.
Г) Земля здавалась аркушем паперу, на яким дитина пробувала фарби зелені, руді і сірі.