<span>Минулого тижня я вперше відвідав художній музей. Мені там дуже сподобалися картини видатних свiтових художників та художниць. Там я побачив і зрозумів картини, зрозумів те що хотіли передати нам художники малюючи їх. Мене дуже надихнула вся краса побаченого моїми очима. Я впевнений, що це була найкраща подорож до музею у місті Харковi. Ще я відвідав багато музеiв і у дуже гарному і старовинному місті Киiв, і в музеї Лесі Українки у місті Новоград-Волинський. Всі три музея мені дуже сподобалося. Найбільше мене вразило те, як автори всіх картин, всіх витворів хотіли дати нам маленьку спогадку, про життя людей у давніх часах і надихнути нас на зберігання природи і краси нашого гарного українського життя!</span>
Імен. займ. , ім. , дієсл. займ. дієсл.
не є членом речення, не є також, додаток додаток присудок
Тварини ще здавніх давен були рідними та необхідними людям. Вони дають нам їжу, насолоду і навіть дружбу. Наприклад корова дає смачне молоко, а курка корисні яйця, рибка в акваріумі дивує нас своєю красою, а маленьке кошеня заворожує своєю милистю та незграбністю. Собака - вірний друг людини, який прийде на допомогу. Тому тварини є добрими помічниками для людини, яким треба теж допомогати та оберігати!
⇒ <span>Лексичну помилку допущено в рядку Г (меморіальний пам’ятник).
</span> ⇒ Пояснення: обидва слова мають однакове значення. Меморіал, пам'ятник - той, що слугує для увічнення пам'яті. Тому доцільніше вживати одне з поданих слів. <span>
</span>
Осене, красуне моя золотава! Ти нагадуєш мені ту руду лисичку, яку миттєво я побачив у лісових хащах. Опале листя, твій шерех нагадує мені дощ і навіює тиху печаль. Листопаде, твоя жовта заметіль схожа на вишукане мереживо. Як рано до нас прийшла, люба осене! Пташки, не летіть від нас, ще рано вам у вирій. Квіти, залишайтесь такими ж яскравими, як влітку. Ми ще не намилувалися вами. Хмари, не закривайте небо сірим покривалом, а ти, сонечко, виглядай частіше. Синє море, залишайся теплим якомога довше! Будь довгою і теплою, щедрою і гарною, красуня-осінь!
