Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки допомогти близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути»
Без труда нет плода. Чтобы получились рубашки пришлось много постараться со льном
Главная мысль, что как в рассказе Детство Горький если я правильно понимаю,что не смотря на объстоятельства в семье,в жизни,в учёбе нужно оставаться человеком добрым милосердным!Так и в книге Детство Алёша не смотря на все свои беды при всех объястоятельстав оставался милосердным и добрым!
Мені дуже сподобався твір Джури козака Швайки. Захоплюючі пригоди Грицика. Чаклування його друга. А особливо цікаві битви з татарами. Погоні за Тишкевичем дуже хвилюючі.
Ну и что-то ещё... Если бы вы написали сколько предложений, то сделала бы точнее.