Больше всего подходит ответ №1, но здесь каждый вариант ответа имеет смысл.
Відповідь на це запитвння
сніг
Ответ: Біографія Джона Юза
Объяснение:
Джон Юз був засновником металургійного заводу (1869), який належав російсько-британському «Новоросійському (Металургійному) Товариству» кам'яновугільного, залізного й рейкового виробництва; при заводі виникло згодом місто Юзівка (тепер Донецьк).
Він був сином інженера, що очолював один з металургійних заводів міста Мертір-Тідвіла. У юнацькі роки працював у батька. У 28 років купив суднобудівну верф. У 36 років купив у місті Ньюпорт ливарний завод. В кінці 50-х поступив інженером на Мілвольський залізопрокатний та суднобудівний завод у Великій Британії, а в 1860 році став його директором. У 1864 році сконструював лафет для важких гармат. Ця артилерійська установка поступила на озброєння ВМС низки європейських країн. Розробив рецептуру броні для обшивки суден та фортечних укріплень.
У 1868 р. Мілволський завод отримав замовлення на броню для кронштадтській фортеці. Юз у віці 55 років поїхав до Російській Імперії для організації виробництва металу. Юз у 1869 купив землю у князя Віктора Кочубея в Катеринославській губернії на березі річки Кальміус і почав будівництво металургійного заводу з робочим селищем в районі села Олександрівка. Для розробки вугілля він засновує «Новоросійське товариство кам'яновугільного, залізоробного та рейкового виробництв». Перший чавун почав виплавлятися у 1872 році. Завод працював за повним металургійним циклом, тут вперше в Російській Імперії було запущено 8 коксових печей, освоєне гаряче дуття. Заснований Юзом комбінат став одним з індустріальних центрів Російської Імперії, а потім і України. У 1913 році в Юзівці вироблялось 74% заліза Російської імперії
Правду в народе говорят: "Нет лучшего дружка, чем родная матушка". Я в этом убедился на своем опыте.
Нам с мамой и папой пришлось переехать, и я сменил школу. Школа оказалась с усиленной программой, и я начал отставать по физике и математике. Учителя были недовольны, а одноклассники начали обзывать меня. Помощи от них ждать не приходилось. Я был в отчаянии и думал о том, чтобы попросить перевести меня в школу попроще.
Когда я опять плохо написал контрольную, маму вызвали в школу и сказали, что я плохо успеваю и вообще неспособный. Я тоже там был и едва не расплакался. Я думал, что мама меня будет ругать. Но мама не стала ругаться. Наоборот, она сказала, что верит в меня и мы вместе справимся и всем им покажем. Я стал усиленно заниматься с репетитором, а мама меня поддерживала и хвалила, несмотря на посредственные оценки. Как говорится, терпение и труд все перетрут, и мои отметки стали улучшаться. В следующем году я учился не хуже других, а иногда и лучше. Я очень благодарен своей маме за то, что она верила в меня. Она поддерживала меня и стала самым лучшим моим другом. Нет лучшего дружка, чем родная матушка!
<span>стихотворение А.В.Жигулина
,по-моему)</span>