<span>Баба дала йому торбу, наклала туди чорного черствого хліба, пляшку води дала й випровадила його з дому.
</span><span>Ну, йди, та щоб ти вже й не вертався й щоб не признавався, що ти наш син.
</span><span>От вони розіслали свитки на траві, посідали, давай полуднувати.
</span><span>А там серед двору столи понаставлені й понакривані, бочки меду та горілки повикочувані — пий, душе, їж, душе, чого забажаєш!
</span><span>Дурень прилетів із товариством на тім кораблі, спустився в царя перед вікнами, повиходили вони з корабля й пішли обідати.</span>
1.Діти природи не поважають нікого.2.У нас в класі діти дуже баловані!
Дубом це прикметник а дуб, дуби це іменники:
дуб(-0-)3зв.,3б.
дуби(-0-0)4зв.,4б.
дубом(-0-0-)5зв.,5б.
Людини немає без батьківщини. Або. Без Батьківщини немає людини.
Надійшла осінь. Який урочистий бабусин город у своєму осінньому вбранні!Весь город ще навесні бабуся поділила на рядочки, на яких посіяла різноманітні овочі. Всю весну і літо, вона доглядала усі ці рядочки. І ось прийшла осінь, а на городі справжня краса і розмаїття кольорів.Тут зеленіє кріп і цибуля, розкинулися на рядочку пишні шати огірків. А які рівненькі і гарненькі рядочки моркви! Недалечко від моркви червоніють бокасті помідори.Ніжно шепочуть від вітру зелені, жовті та червоні перці і дрімають поважні гарбузи під теплим промінням сонця. А сивий часник закрутив свої зелені вуса. Це неймовірно гарно, а головне , що все своє, рідне,вирощене теплими, турботливими руками моєї бабусі!
