Н.Чотириста пятдесят девять Двісті двадцять шість
Р.Чотириста пятдесяти девяти Двохсот двадцяти шести
Д.Чотириста пятдесяти девятьом Двомстам двадцяти шістьом
З.Чотириста пятдесят девять Двісті двадцять сім
О.Чотирьомастами пятдесятьма девятьма Двомастами двадцятьма шістьма
М.на Чотирьохста пятдесяти девяти на Двохста двадцяти шести
<span>Я з піснею нічого не боюся: час її не подолала в бою</span>
Восени в парку дуже красиво. Акуратними рядами стоять високі дерева, а листя на них потихеньку стають жовтими, багряними, коричневими. Потім вони засохнуть і впадуть на землю. І коли ми будемо гуляти по осінньому парку, опале листя будуть шарудіти під нашими ногами.
Трава під деревами теж засихає. А на клумбах зацвітають осінні квіти - айстри, дубки, хризантеми. Вони будуть радувати нас до перших морозів. Ми часто фотографуємося в осінньому парку, тому що навколо багато красивих квітів і дерев.
Парк восени тихий і пустельний. Уже не чути веселого щебету птахів, вони не стрибають біля лавочок, і ми не годуємо їх хлібними крихтами. Люди намагаються не сидіти на місці, тому що прохолодно, а гуляють по алеях. Мені подобається кататися на велосипеді або грати в м'яч в парку восени.
Час летів, немов на крилах, і, мов сон, життя минало. (Леся Українка)
Н. | він Р. | його (нього) Д. | йому З. | його (нього) О. | ним М. | (на) ньому (нім)
Н. | той |Р. | того Д. | тому З. Н. або Р. | О. | тим м. | (на) тому (тім)
<span><span>
Н.мій
</span><span>Р.мого
</span><span>Д.моєму
</span><span>З.мій (мого)
</span><span>О.моїм
</span><span>М.<span>на моєму (на моїм)</span></span></span>