Античні автори приділили скіфам багато уваги. Це пояснювалося сусідством обох народів, а також роллю, яку відігравали скіфи у подіях тодішньої історії. Та серед усіх авторів перше місце, безумовно, посідає Геродот (484— 425). Виклад обширного фактажу щасливо поєднується у нього з даром письменника. Арістотель (384—322) вважав його визначним істориком, а римський мислитель Цицерон (І ст. до н. е.) влучно охрестив Геродота "батьком історії".
Народився майбутній історик у малоазійському м. Галікарнасс, але через політичні обставини змушений був залишити рідне місто й оселитися на о. Самос. Майже десять років свого життя він присвятив мандрам. Відвідав Передню Азію, Єгипет, острівну і материкову Грецію, Македонію, Фракію, а також, імовірно, Північно-Західне Причорномор'я — Ольвію. Останні роки життя провів у м. Фурії (Південна Італія). Помер, мабуть, в Афінах.
Наслідком цих мандрівок стала капітальна праця — "Історія". Перше знайомство публіки з нею відбулося 445 р. до н. е. в Афінах. Геродот часто бував там і входив до кола визначних діячів науки і культури, які групувалися навколо Перікла. Пізніше олександрійські вчені поділили твір Геродота на дев'ять книг і кожну з них назвали ім'ям однієї з муз.
Головна тема Геродота — греко-перські війни. Цим пояснюється посилена увага історика до Переднього Сходу та Єгипту, де на той час панувала Персія, а також до народів Північного Причорномор'я, куди перський цар Дарій І Гістасп рушив приблизно у 514 р. до н. е., щоб начебто покарати скіфів за скоєне ними у Передній Азії. І тут Геродот уже не міг оминути увагою скіфів, які змусили лютих ворогів Греції- персів — ганебно втекти, через що й зажили слави непереможних.
Скіфський логос уміщено, головним чином, у четвертій книзі Геродота. Природні умови Північного Причорномор'я, обшири й етногеографія Скіфії та сусідніх земель, походження скіфів, їхнє перебування у Передній Азії, війна з Дарієм, релігія, побут, звичаї скіфських і нескіфських народів, імена скіфських царів — усе це ми знаємо, завдяки Геродоту. Від нього ми дізналися також про самоназву цього народу — сколоти, скіфами ж їх називали елліни. Достовірність багатьох свідчень Геродота підтверджена іншими писемними, а також археологічними джерелами.
На жаль, твори попередників Геродота відомі фрагментарно — за згадками пізніших авторів. Уперше етнонім скіфи засвідчено найдавнішим грецьким поетом Гесіодом (друга половина VIII ст. до н. е.). Окрім відомої поеми "Труди і дні", йому, мабуть, належить запис епічної поеми "Теогонія", уривки з якої доніс Страбон (VII, ч 9). У ній фігурують гіппемолги (доярі кобил), які живуть в оселях на візках і яких названо скіфами.
Александр Второй - великий русский самодержец. Уже с молодости его готовили к нелёгкому труду - нести ответственность и управлять могущественным государством. Император знал, что в его власти весь русский народ и он отец его. Александра Второго воспитывал поэт Жуковский, который привил будущему царю чувства сострадания и любви к ближнему. когда трагичесски скончался железный император Николай Первый, отец Александра, страна находилась в тяжёлом положении из=зи крымской войны. Но александр Второй нашёл способ и повёл страну по великому пути развития. Он отменил крепостное право и освободил свой народ. он даровал стране славные реформы, и почти привёл Россию к гражданскому обществу. Но жестокие террористы убили царя освободителя и из-за их безумства страна оказалась на грани катастрофы. Александр Второй - великий царь. И если бы не его смерть, то мы бы жили в совершенно другой стране, великой и могучей.
Ответ:
1. Он подкупал влиятельных граждан соседних государств и заручался их поддержкой. Но самое главное, он прибрал к рукам Амфиполь, где находились золотые рудники. После этого в (Македонии начали чеканить золотые монеты).
2. (Создал армию македонская фаланга). Состояла она из тяжеловооружённых воинов и строилась в 16 рядов. Каждый воин был вооружён длинным копьём. Дальние ряды имели более длинные копья, а передние более короткие. Поэтому фаланга представляла собой ощетинившуюся острыми наконечниками боевую единицу. Она сметала всё на своём пути.
Объяснение:
В скобках главное
