Гордість або горда...........
Ланцюжковий (послідовний) <span>зв'язок і паралельний.</span>
Живий куточок Твір-опис<span>Влітку багато дітей гостять у своїх родичів: хто в селі, хто в іншому місті. Я часто відвідую свою тітку, і цього літа я гостила у неї близько місяця. Дні тягнулися поволі і одноманітно, здавалося, що жара долатиме нас вічно. Але один день у мене залишився в пам’яті. Моя подруга Олена запропонувала сходити в Палац для дітей і подивитися «Живий куточок». В порівнянні із задушливими вулицями міста Палац для дітей здався нам раєм. Перше, що я побачила, – це акваріуми з незвичайно красивими рибками. їх різноколірна луска переливалася всіма барвами веселки.<span>Рибки підпливали до скла і дивилися на нас, беззвучно відкриваючи роти, потім раптом різко спливали в глиб акваріума, витончено виляючи хвостами і плавниками. Краса рибок, їх плавні рухи привели мене в стан спокою і утихомиреності. Але тут мій погляд впав на крокодила. Його очі здалися мені сумними. Ми з подругою пішли далі. У іншій кімнаті були різні тварини і птахи. Крупна і різноколірна папуга щось обурено кричав при наближенні людей. Тут же була мавпа, яку теж турбувало наближення людей, вона голосно кричала. Решта мешканців куточка спокійно реагувала на нас. Товстенькі морські свинки крихітні хом’яки давалися в руки, їм подобалося, коли їх гладили. Ми вийшли з Палацу для дітей, і день здався мені не таким нудним. Спілкування з тваринами принесло велике задоволення. Відчуття спокою і втихомиреності не покидало мене весь день. І досі я часто згадую свої відвідини «Живого куточка».</span></span>
<span>Львівський Національний Академічний театр опери та балету<span>
ім. Соломії Крушельницької</span><span>щедро удекорований
як зовні, так і всередині, є зосередженням досягнень скульптури і малярства Галичини
кінця XIX ст. </span></span><span><span>Заходимо в театр і любуємося
дванадцятьма живописними полотнами під плафоном фойє позолоченою балюстрадою другого балкону пальметами і мас- каронами на стінах, камеями
вздовж фризу, які уособлюють Страждання, Самопожертву, Волю, Радість, Смуток,
Красу, Музику і Танець. </span>Згори через скляну стелю приємно ллється м'яке світло: вдень
- від сонця, вночі - від місяця й зірок. Отже, у фойє ніколи не буває суцільної
пітьми, що дуже важливо і з практичного боку.</span><span>На рівні першого поверху знаходиться так
званий дзеркальний зал, важливим елементом оздоблення якого є дзеркала,
розташовані одне навпроти одного для оптичного розширення залу Тут, над дверима
і вгорі навпроти них, возвеличуються чотири жіночі постаті, що уособлюють Любов
(із амуром), Заздрість (зі змією), Материнство (з дитиною), Гордість (із
люстерком). <span>Над дзеркалами хороший настрій створюють зображення чотирьох пір року:
весни (із квітами), літа (з сопілкою), осені (з плодами поміж хризантем), зими
(з вогнищем).</span></span>