ПеТРИКОВІ ПОЗАКЛАДАЛО ВУХА
Щоліта ми з батьками й моїм старшим братом приїжджаємо до дідуся в село. На околиці села стоїть ліс. Ми з братом дуже любимо бродити по літньому лісі. Брат уже майже дорослий, тому батьки відпускають нас удвох.
Цього року, приїхавши до дідуся рано вранці, ми поснідали й одразу вирушили до лісової гущавини. Там ростуть ялини, сосни, могутні дуби та інші дерева.
День видався чудовий. Під соснами було прохолодно, пахло смолою і молодими березовими листочками. Біля коренів дерев бігали мурашки. Тут росли ніжні конвалії. Їх білі, чисті, пахучі квіти були схожі на дзвіночки й полонили чудовим ароматом.
Нога-ніжка о-і
плести-заплітати е-і
соколи-сокіл о-і
четвертий-четвірка е-і
ломити-ламати о-а
мести-замітати е-і
заганяти-женуть а-е
пекти-запікати е-і
стелити-постіль е-і
беру-забирати е-и
летіти-літак е-і
перехід-ходити і-о
гора-гір о-і
женитися-жінка е-і
корінь-підкореневий і-е
застебнути-застібка е-і
Пам ятаю, мамо, твоє тихе слово. в цьому реченні нема підмета є лише присудок пам ятаю.