Називний відмінок-поле;
Родовий відмінок-поля;
Давальний відмінок-полю;
Знахідний відмінок-поля;
Орудний відмінок-полем;
Місцевий відмінок-на(у) полі;
Кличний відмінок-поле!
З-зв согл тв
о-а гл ;безуд
з-зв согл тв
у-у гл ударн
л-л зв сонорн согл мягк
я 1)й-согл зв тв
2)а -гл безуд
6б 7зв
Одного разу я йшла по вулиці і побачила мале цуценя, таке ніжне і розгублене, що сердце болісно стиснулось. Він самотньо сидів у порожньому парку, трохи змокший від нещодавного дощу. В нього були великі темнокоричневі очі, палкі і розуміючі. Я підійшла ближче і побачила червоний ошийник у ньго на шиї з блискучою підвіскою. На ній було написано Плямко. І дійсно, шерсть у цуценяти була коротка і вся в коричневих плямах, ніби від фарби. Я взяла Плямка на руки і віднесла додому. Він тремтів і тулив до мене мокрий носик, і ніби обіймав мене маленькими лапками. Прийшовши додому я вимила його і витерла, він зігрівся і почав весело бігати по квартирі. Тепер Плямко мій кращий друг.
Написати твір-мініатюру на тему «Що для мене є мова» пропоную так:
Мова – засіб спілкування між людьми. Проте для мене мова є не лише засобом, за допомогою якого я вступаю в контакти з людьми. Адже у мові кожного народу таїться чимало народних секретів. Саме у мові ми можемо знайти відгомони того, чим жили наші предки. Взяти хоча б приказки або багату фразеологію нашої мови. Це – справжнє народне надбання та багатство.
Мова – це те, що народившись, чує маленька дитинка від люблячої матері. Перше лагідне слово, материнська колискова... Тобто це – духовна та моральна скарбничка. Любити та плекати мову – обов’язок кожного. Якби кожен розумів важливість рідного слова, визначив для себе, що є мова та яке її значення у житті, то у нашому суспільстві було б менше мовних питань. То ж давайте вивчати, любити та розповсюджувати рідне слово всіє Україною!
Р.в. семисот дев*яноста семи(сімох)
д.в. семистам(сімомстам) дев*яноста семи(сімом)
зн.в сімсот дев*яносто сім
ор.в. сьомастами(сімомастами) дев*яноста сьома(сімома)
м.в. на(у) сімохстах(семистах) дев*яноста сімох(семи)