Я сьогодні на уроці слухала винятково та уважно.
3. через тебе ми спізнились
4. нема більша половина, просто половина колектива
6. у нього були самовільні прогули
7 особливості і специфіка то є сіноніми тому треба залишити оодне з двох - специфіку
8 то саме що і в 7 залишаєм слово постійна праця
9 підняв актуальне питання
11. я вважаю, що це питання можна розглянути наступного разу
1. Школа, вересень, друзі, п’ять. 2. Зустрітися, зрадіти, весело, навчатися. 3. В, і, до, за. 4. Привітний, зелень, світлий, уро
Светлана Сочи
Я зрозуміла,що тут треба визначити,що зайве.
1.П*ять
2.Весело
3.В(здається)
4.Зелень
5.Він
6.Доброзичливий.
7.-
Світ зміниться. Не світитиме уже яскраво сонце і якщо раптом комусь здасться, що крізь сірі хмари пробиваються сонячні промінні, то це ілюзія, адже це не що інше, як світло від прожекторів. Більше не побачимо ми голубого неба, але й споглядати на сіре небо, яким воно буде, стане розкішшю, яку можуть дозволити собі лиш люди, що живуть на самих вершинах багатоповерхівках, для інших - недоступно. Із низу видно лиш дуже високі будинки. Вони всі сірі і одинакові. Архітектори б хотіли будувати їх красивими та оригінальними, але задля економії простору вони були змушенні побудувати їх як одноманітні кам'яні коробки. Знаходитися в місті нестерпно, навкруг сморід й до жаху спекотне повітря. Поодинокі люди, яких рідко побачиш посеред вулиці, ходитмуть в медичних масках. Це ілюзія, вона їх більше не здатна захищати від токсичного повітря, але так спокійніше. Ти повернешся додому, після років розлуки. Побачиш свій дім і не впізнаєш уже його. Про те, що це він, можна буде здогадатися лиш через вказівку Джі Пі еС. Після того, як зайдеш у будинок, то направишся на мінус шостий поверх, ти знатимеш де це, адже жив у точнісінько такому самому будинку, власне кажучи, в цьому світі всі будинки точнісінько такі ж. Стук у двері, ти удома. Даремно, що світ розвалюватиметься й кричатиме в агонії, ти вдома і це головне.
Знання — фундаментальне філософське поняття, визначене в Філософському словнику як «форма духовного засвоєння результатів пізнання, процесу відображення дійсності, що характеризується усвідомленням їх істинності»[1].
Знання можна визначити також як форму інформації, існування
систематизованого результату інтелектуальної діяльності людини
(пізнання)<span>[джерело?]</span> — з огляду на фундаментальність поняття його важко виразити через простіші філософські категорії<span>[джерело?]</span>. Наприклад, за словами Платона знання — це «підтверджена істинна віра»[2][3] . Знання протилежне незнанню, тобто відсутності перевіреної інформації про що-небудь[4].
Виділяють<span>[Хто?]</span> різні види знання: істинне (у стародавніх греків епістеме), наукове, повсякденне (у стародавніх греків докса), інтуїтивне, релігійне та інші<span>[джерело?]</span>.
Повсякденне знання служить основою орієнтації людини в навколишньому
світі, основою її повсякденної поведінки і передбачення, але звичайно
містить помилки і протиріччя<span>[джерело?]</span>.
Науковому знанню властиві логічна обґрунтованість, доведеність,
відтворення результатів, прагнення до усунення помилок і подолання
суперечок<span>[джерело?]</span>.
3нання, набуте людством, фіксується в знаках природних і штучних мов, наприклад у текстах<span>[джерело?]</span>. Аналіз сутності знання, його становлення, критеріїв істинності та цінності є предметом галузі філософії епістемології[5]. У пострадянських країнах частіше вживається термін теорія пізнання або гносеологія[6].
Тоді як епістемологія більше зосереджена на структурі самого знання,
гносеологія розглядає в першу чергу процес отримання знань суб'єктом
пізнання[7]. З іншого, практичного боку, педагогіка вивчає не саму суть знання, а методи його ефективної передачі[8].