Сила волі людини має велике значення для формування характеру. Науково доведено, що характер, як і воля формуються протягом усього життя.
Їх розвиток зумовлений багатьма факторами – від виховання в дитинстві до світоглядів і способу життя дорослої людини. Це все надбані якості. Не можна плутати характер з темпераментом – бо якраз саме останній практично не змінюється. Звичайно, темперамент впливає на реакцію людини в певних ситуаціях. Потім на основі рішень проблем формуються звички, що стали основою характеру. Ось тут і вступає в дію сила волі. Якщо людина готова долати перешкоди на шляху до наміченої мети, то з часом вона виховає в собі вольову рису.
Прояв сили волі неможливий сам по собі. Для будь-якого вчинку необхідний мотив, тобто, те, що викликає бажання зробити що-небудь. Це можуть бути як захоплення, потреби, так і особисті почуття та переживання. У мотивах відображаються сторони характеру. Якщо людина егоїстична, то нею будуть керувати помисли тільки про своє благополуччя, якщо щедра – то вона буде керуватися турботою про ближнього. Але перш за все, щоб здійснити будь-яку дію потрібно докласти певних зусиль, проявити силу волі.
Воля це те, чим людина може розпоряджатися, це усвідомлене управління своїми емоціями і вчинками, внаслідок чого долаються перешкоди, докладаються зусилля і стає можливим здійснення певної мети.
1.Староруська (XI–XV ст.)
2.Середньоруська (XVI–XVIII ст.)
3.Новочасна (XIX ст.)
Http://holms.org.ua/mobile/detektivni-istorii-10.html
тут дуже гарна детективна історія, але боюсь , що вийде трохи довше ніж на 1 ст.
<span>Драматичною поемою «По дорозі в Казку» Олесь вступає в полеміку з популярним російським текстом Максима Горького «Легенда про Данко», що відокремилась від конкретної художньої реальності та претендувала на роль девізу для радикальної інтелігенції не тільки Росії, а й України. У творі домінує тема романтичного героя, який намагається вивести людство із темряви до світла. У казці «буревісника російської революції» романтичний герой гине, розтоптаний юрбою, що поривається уперед до «світлого майбутнього». Можна провести відповідні паралелі між етюдом «По дорозі в Казку», де герой веде людей від безпросвітності до щастя, з раніше написаною драмою норвежця Генріка Ібсена «Бранд», у якій також підносився образ мужнього проводиря, котрий дбає не про себе, а про інших.</span>
