Літні канікули – це завжди приємно. Закінчилися уроки, позаду залишилися дзвінки, перерви, а попереду – щось дуже хороше. Влітку є час і з подружками погуляти, і в ігри пограти, і в гості поїхати. Але найбільше я чекаю, коли наші батьки поїдуть з нами на море. Море – це щось тихе і м’яке, близьке й далеке, тепле і прохолодне. І як приємно поринути в жаркий день в ніжну прозору воду – і плавати, пірнати, борсатися. Зараз на столі переді мною лежать морські раковини. Я прикладаю їх до вуха і чую шум прибою. Я ніби відчуваю, як морська хвиля летить і, натикаючись на камінь, кидає мені в обличчя тисячі блискучих солоних бризок. І я сміюся, я радію разом з мамою, татом, сестрою, разом з морем, чайками і сонцем. Швидко пролітає літо, ось вже і вересень. І це добре – можна поділитися з подружками своїми літніми новинами, хочеться побачити всіх хлопчиків і дівчаток нашого класу, хочеться почати вчитися і радувати батьків своїми успіхами.<span>
</span>
Вісьмома (вісьма)
сорока сімдесятьма п'ятьма тисячами сімсот чотирма
п'ятсот десять
триста шістдесят одну цілу і одну десяту
сімдесят одному<span />
Фантик працював у цирку.Сьогодні Фантик прокинувся в чудовому настрої.Він вирішив поїхати в місто й купити собі тростину.Зробив зарядку,почистив зуби,причесався і вийшов на вулицю.
Фантик не впізнав вулиці.На паркані були намальовані дитячі малюнки.Тварини,дивні птахи та кіт із зеленими очима.Надивившись на малюнки,Фантик повернувся додому.Він забув купити те,за чим ішов у місто.