1. Гарно сказане слово людини, яка не дотримується його, таке ж безплідне, як і прекрасна квітка, але без аромату.
2. Хіба буває щось прекрасне чи негарне саме по собі? Що подобається людині, те для неї й прекрасне.
3. Для кожного птаха його гніздо прекрасне.
Особливо гарний літній ліс вранці. У ньому стільки сонця, що аж очам лоскітно! А всі дерева, кущі, трава густо прошиті золотими нитками сонячних променів. Листя з краплями роси міниться різними барвами. А серед дерев та чагарників сховалося невеличке озерце. Дивишся на воду — дзеркало, та й годі! Черемха та очерет густо оточили озеро, наче сховавши його від сторонніх очей.
Милуєшся лісом і здається, що потрапив у казкову країну, повну несподіванок і чудес.
Ондечки на галявині біля розлогого зеленочолого із сивиною дуба сховалися в траві жовтуваті квіточки. Наче світлофори попереджають вони людей про бережливе ставлення до природи.
Скрізь було тихо. У селі десь далеко було чути, як співали півні та ревли корови. Орися пішла стежкою понад самою горою. Внизу дрімала вода в Росі, й тихо лисніла проти червоного неба. Густа осіння роса аж додолу гнула ще зовсім зелений лист на дереві. Надворі ніби ще стояло літо.
Может ошибаюсь ,ну это возможно так можно сказать:Лучше синица в руках, чем журавль в небе.
Б) тому що ліва частина до тире є підметом (оскільки фразеологіщм- стійке словосполучення), а права частина - присудок
другорядних членів речення немає, тому воно - поширене
