Ответ: Щастя не може прийти саме його треба заробити.
Книгу потрібно читати бо якщо дитині не прочитае даний твір вона не зрозуміє про що буде іти мова и дитина не буде розумною .
Извени но 3 я не знаю
Объяснение:
Безумовно, традиція запрошувати на радість дітворі ряженого діда в багаті будинки прийшла до Києва зі столиці імперії. Але звідки прийшов власне Дід Мороз? Шлях його був довгий і зайняв більше десятка століть. Причому за час шляху він змінив чимало імен - Позвизд, Карачун, Зимник, Тріскун, Студенець, Морозко, Мороз Іванович, Ялинковий дід, Чугайстер<span> в Карпатах... </span>
<span>Як свідчить древній синопсис, Позвізд був третім з кумирів, які були встановлені у Києві князем Володимиром (ще не хрестителем, а затятим язичником). Відомий також як Посвист і Вихор, давньослов’янський бог відрізнявся від нашого Діда швидше вдачею, ніж зовнішністю. Він мав розкішну бороду, довгий, крилатий одяг, з його шати йшов сніг, а вітри майоріли за ним замість плаща. В оточенні слуг - вихорів і бур - він носився по небу, а у вигляді подарунка слов’яни просили його не завдавати їм зла. </span>
<span>І, до слова, нинішня традиція будувати «дідам» персональні будинки у Великому Устюзі, Архангельську або Лапландії має не менш давню історію. Статуя Позвизда займала почесне місце на капищі, спорудженому по центру Старокиївської гори, навпроти княжого палацу. Але прямо під Києвом в чистому полі для повелителя снігу і граду був збудований храм. Щоб той, втомившись від польотів, міг відпочити від лихих справ у своєму власному будинку і згадати, як його шанують кияни. </span>
<span>У дохристиянські часи улюбленець князя Володимира був божеством демісезонним. Так само, як і пізніша його іпостась, про існування якої селяни, зі зрозумілих причин, пам’ятали не тільки взимку. Примхи господаря поганої погоди позначалися і навесні, і влітку. Тому в переддень Різдва і в українських, і російських, і білоруських селах дух холоду запрошували в будинок одними і тими ж словами: </span>«Ой, Мороз, Мороз, іди в хату кутю їсти. Взимку ходи, а на Петрівку не ходи»<span>. </span>
дорога, дошка, дощ, доба
релігія, реванш, реалізм, режисер, реклама
міграція, мінор, мікрофон, міраж, мільйон
фарфор, фараон, фарба, фанера, фаворит
сольфеджіо, сольферіно
лягавий, ляк, лялька
сіно, <span>сіль, сітка</span>
<span>Певно, на глибинних струмках народних традицій умілості й досвіду трудового люду викладають …ярмлен..я своїх криниць талановиті майстри народної творчості. Хтось із них може ходить в яр весною, коли ще сплять вербові котики, до того місця, де вперше ще в дитинстві побачив, як тут на очах заструмувала водиця згадує, як збагачували її на загіночику його закоцюблі пальці, а потім пускали в прибулій скаламученій воді човники із сірникових коробочок. </span>