[ в' і ч: и з н а ] наголос на и
Висока(на голос на о)червоний
Н. тисяча вісімсот сорок два
р. тисячі восьмисот сорока двох
д. тисячі восьмистам сорока двом
зн. тисячу вісімсот сорок два
ор. тисячею вісьмастами сорока двома
м. (на) тисячі восьмистах сорка двох
Українським соловейком назвав Дмитро Гнатюк Ніну Матвієнко. І справді, у неї неповторний фольклорний стиль співу. Ніна - дуже тонка душа, завжди безпосередня у своєму співі. Сольний спів Матвієнко своєрідний, оригінальний, він, як чисте раннє повітря, непомітно проникає в серце, зачаровуючи магією мякого голосу, глибиною почуттів і трагізмом людським. Співачка майже ніколи не повторює один і той же репертуар. Майстерністю народної артистки України, лауреата Державної премії імені Тараса Григоровича Шевченка, Ніною Матвієнко захоплювалися у багатьох країнах світу: Франції. Канаді, Мексиці та інших, - але найбільшої глибини сягнула співачка у виконанні народної пісні. На відміну від багатьох естрадних співаків вона живе піснею, глибоко переживає під час співу, співає серцем своїм щедрим таким.
Її народність бере витоки з історії отчого краю, його легенд і балад, від мудрої селянської філософії, в основі якої - розум, доброта, внутрішній протест проти неправди.
<span>Прислухайтесь, як співає Ніна Матвієнко, і ви станете щедрішими, чистішими у помислах і ділах своїх. </span>
1. Пройшов дощ, і дерева заясніли під сонцем.
2. Не треба сліз і непотрібен сміх.
3. Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки.
4. Серцю дано не бідніти, і думам не дано всихать!
5. Щастя твоє летить, і радість твоя розгорнула крила, і погожий день обіймає по-батьківському.
6. Запахла осінь в’ялим тютюном, та яблуками, та тогким туманом...
7. Повітря тремтить від спеки, а в рібнім мареві танцюють далекі тополі.
8. Там нікого не було - і Остап з Соломією присіли на мішках.