Объединение крестьян единоличников в кооперативы
Я думаю климат был настороженный.Даже Находясь в лоне церкви Христовой можно было закончить свои дни на костре за свои высказывания будь то наука исскуство и даже простой быт.
Реформи 70-80-х pp. Особливості економічного розвитку
На відміну від Китаю, де традиціоналізм і консерватизм перешкоджали прийняттю європейських нововведень, молодий імператор Міцухіто рішуче вдався до творчого запозичення досвіду Європи. Японська цивілізація виявилася сприйнятливою для зовнішніх впливів.
Розвиток Японії в останній третині XIX ст. прискорився. Реставрація влади імператора супроводжувалась усуненням від управління державою тих великих землевласників, які чинили опір проведенню актуальних реформ. Очолений імператором уряд спирався на підприємницькі кола І нових землевласників, які були пов'язані переважно з сільським господарством, торгівлею та лихварством. Це обумовило характер реформ.
Важливу роль у послабленні впливу великих землевласників (князів) відіграла аграрна реформа, за якою частина землі відійшла до селян. Унаслідок реформи селяни отримали в приватну власність ті ділянки землі, що їх вони обробляли. Замість натурального податку було введено єдиний поземельний у розмірі 3% од вартості землі. Та навіть такий незначний податок виявився непідсильним для селян, бо вартість землі в Японії була дуже високою. Для сплати податку доводилося продавати до 50% урожаю. Зрештою, до 1890 р. 67% селян змушені були продати свої ділянки.
І все ж реформа дала простір для розвитку товарного виробництва.
Не забарилась і військова реформа. Армія комплектувалася на основі загальної військової повинності. Було створено військові академії та інші навчальні заклади. Офіцерський корпус комплектувався з самураїв. Японія готувалася до здійснення широкомасштабних планів експансії на материку.
Знищення князівств, введення префектур дозволило подолати роздробленість країни і консолідувати загальнонаціональний ринок (адміністративна реформа).
Реформи 70-80-х pp. вирвали Японію з міжнародної ізоляції, долучили до світового господарства, сприяли формуванню індустріального суспільства і політичному розвиткові.
Слабкість підприємницького капіталу обумовила провідну роль держави у створенні великих підприємств та арсеналів. Острівна країна субсидіюванням заохочувала розвиток своєї промисловості, віддаючи перевагу фірмам, які працювали на потреби армії та флоту. У 80-90-х pp. чимало державних фабрик І заводів було передано в оренду або продано приватним особам на пільгових умовах. Утворилися великі фірми ("Міцуї", "Міцубісі", "Ясуда", "Асано"). Підприємства часто передавалися до рук землевласників, вищих службовців. Так складався тісний зв'язок імператорського двору, землевласників і підприємців. За рахунок держави було створено систему транспорту і зв'язку. А втім, у промисловості домінували дрібні підприємства. Рівнем технічного розвитку Японія значно поступалася європейським державам.
Зростання японської промисловості
Роки
Виробництво (у тис. т)
вугілля
чавуну
сталі
1895
4773
25
1
1913
21 316
240
255
Індустріальний розвиток відчутно змінив .соціальну структуру японського суспільства. Формувався клас підприємців. У систему найманої праці втягувалася дедалі більша частина населення.
Переплетення інтересів імператорського двору, землевласників і промисловців, жорсткі методи експлуатації населення, орієнтація на континентальну територіальну експансію визначили своєрідність японського розвитку індустріального суспільства. Зовнішньополітична експансія в Японії набула чолового значення як національна стратегія модернізації суспільства.
Вот основные версии прародины славян:
<span>Самая первая теория принадлежит знаменитому летописцу Нестору, написавшему «Повесть временных лет». Он даже поставил перед собой задачу достоверно описать, «откуда есть пошла земля Русская». По его мнению, территория предполагаемой прародины славян – это земли близ Дуная. Это так называемый отправной пункт, откуда впоследствии славяне расселились по огромным территориям.Европейская концепция прародины древних славян. Она гласит, что первоначальный «очаг» располагался в районе Карпатских гор.<span> «Двойная» прародина славян. Данная гипотеза гласит, что у наших предков было две прародины: одна в районе Западной Двины, а вторая - Вислы. Почему так? Приверженцы этого мнения говорят, что из индоевропейской общности обособились племена, заняв первую прародину. А после великого переселения народов они мигрировали на свою вторую прародину. И уже потом произошло деление славян на западных и восточных.</span>Днепр и Висла. Теория о том, что прародиной славян являются земли между Днепром и Вислой. Сегодня это территория северо-запада Украины, юга Белоруссии и юга Польши. Однако ученые-последователи данной концепции еще не пришли к единому мнению.Висла и Одер. Нетрудно догадаться о сути данной теории. Сегодня это польские земли.<span>Неодунайская версия. Прародиной славян, согласно ей, является территория современных государств: Словении, Хорватии, Сербии, Черногории.</span></span>