<span>8.
Відповідність між безсполучниковим складним
реченням та визначенням смислових зв’язків між предикативними частинами:</span>
<span><span>
<em>А.</em> </span>1-а частина виражає
умову, за якої можлива дія в 2-й
частині:</span>
<em>2.
</em>А слово скаже – з пам’яті не викинеш (Л.Костенко).
<span><span>
В. </span>2-а частина розкриває
або уточнює зміст 1-ї
частини:
</span><span>
3. Тоді впізнала: це
був той самий лицар… (Р. Іваничук).</span>
<span><span>
<em>Г. </em></span>1-а й 2-а частини повідомляють про події, які
відбуваються одночасно:<span>
</span>
<em>1.</em> Дедалі більш
видніє, степ ширшає, розпросторюється після нічної мли (О. Гончар).
</span>
__
<span>Інше: </span>
Б.<span> 2-а</span> частина розкриває причину дії, про яку йдеться в 1-й частині: НЕМАЄ відповідності.
4. Бджоли раді цвіту – люди літу. (протиставлення)
5. Однокрил вибрався з кущів, присів біля вогнища і
дивився на жар.
<span> (просте, ускладнене однорідними
присудками)</span>
1. "Грицю, Грицю, до роботи!"
2. "Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже! Сватай мене, козаченьку, люблю тебе дуже!"
3. "Як тебе не любити, Києве мій!"
4. "Ой ти, дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько - колюче терня?"
5. "О ні! Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні!"
6. "Ой, зійди, зійди, ти зіронько вечірняя! Ой, вийди, вийди, дівчинонько моя вірная!"
7. Їхав козак за Дунай, сказав: "Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, неси та гуляй!"
8. "Ой, не світи, місяченьку, не світи нікому, тільки світи миленькому, як іде додому"
9. "Галю ж мою, Галю, дай води напиться, ти така хороша - дай хоч подивиться"
10. "Юначе! Хай буде для неї твій сміх, і сльози, і все до загину"
Мій дідусь різьбяр по дереву.
На полі росте, жовта чудова квітка-соняшник.
Торішній сніг був красивішим.
Бринчить повноводна ріка в гаю.
<span>Тополя в небо руки підійма
Край села стоїть одинока тополя. Товстий стовбур, вкритий порепаною корою, нагадує про її поважний вік. Довге гілля тягнеться вгору, немов тополя підіймає руки до неба. Зелене листя шумить, шелестить на вітрі, наче про щось розповідаючи. В густих гілках поселилася зграя ворон. Щодня величезною хмарою здіймаються вони в небо, застилаючи його чорним мороком. А з настанням сутінок повертаються до тополі, як до рідної домівки.
Стоїть тополя, наче одинокий вартовий на краю всесвіту. Як пам*ятка історії, як нагадування про старі славні часи гетьманів та козаків.
</span>