Ответ: Біографія Джона Юза
Объяснение:
Джон Юз був засновником металургійного заводу (1869), який належав російсько-британському «Новоросійському (Металургійному) Товариству» кам'яновугільного, залізного й рейкового виробництва; при заводі виникло згодом місто Юзівка (тепер Донецьк).
Він був сином інженера, що очолював один з металургійних заводів міста Мертір-Тідвіла. У юнацькі роки працював у батька. У 28 років купив суднобудівну верф. У 36 років купив у місті Ньюпорт ливарний завод. В кінці 50-х поступив інженером на Мілвольський залізопрокатний та суднобудівний завод у Великій Британії, а в 1860 році став його директором. У 1864 році сконструював лафет для важких гармат. Ця артилерійська установка поступила на озброєння ВМС низки європейських країн. Розробив рецептуру броні для обшивки суден та фортечних укріплень.
У 1868 р. Мілволський завод отримав замовлення на броню для кронштадтській фортеці. Юз у віці 55 років поїхав до Російській Імперії для організації виробництва металу. Юз у 1869 купив землю у князя Віктора Кочубея в Катеринославській губернії на березі річки Кальміус і почав будівництво металургійного заводу з робочим селищем в районі села Олександрівка. Для розробки вугілля він засновує «Новоросійське товариство кам'яновугільного, залізоробного та рейкового виробництв». Перший чавун почав виплавлятися у 1872 році. Завод працював за повним металургійним циклом, тут вперше в Російській Імперії було запущено 8 коксових печей, освоєне гаряче дуття. Заснований Юзом комбінат став одним з індустріальних центрів Російської Імперії, а потім і України. У 1913 році в Юзівці вироблялось 74% заліза Російської імперії
Ну его и дед, и бабушка по-разному называли, а вообще Алексей.
Из летописей и иностранных источников становится известно, что в 1550 году Иваном Грозным был сформирован стрелковый полк, где было около трех тысяч бойцов. У московских стрельцов отмечались разноцветные одежды, выполненные из шелка и бархата. Из английских источников ясно, что уже в конце 16 века у стрелков московских была форма единого образа.
Многие источники свидетельствуют, что конные и пешие войска русские был одеты в красные кафтаны из сукна с белой перевязью на груди. Если судить по сберегшимся рисункам, то на начало 17 века у стрелков была схожая форма, цвет которой зависел от полка.
В зависимости от цвета кафтана, т.е. полка, сапоги тоже были разного цвета, а вот амуниция и вооружение были аналогичными. Оружие: пищали (фитильные ружья), бердыши и сабли, а в качестве защиты шлем из металла. У каждого стрелка через плечо шел ремень, на который подвешивались деревянные пенальчики, вмещавшие пороховой заряд.
В этой сказке два главных героя: крестьянский сын Иванушка-дурачок и волшебный конёк-горбунок. Присказка:Много ль времени аль малоС этой ночи пробежало, —Я про это ничегоНе слыхал ни от кого.Ну, да что нам в том за дело,Год ли, два ли пролетело, —Ведь за ними не бежать…Станем сказку продолжать.
Зачинается рассказОт Ивановых проказ,И от сивка, и от бурка,И от вещего каурка.
Та-ра-ра-ли, та-ра-ра!Вышли кони со двора.
Сердцу любо! Я там был,Мёд, вино и пиво пил;По усам хоть и бежало,В рот ни капли не попало.
Едут близко ли, далёко,Едут низко ли, высокоИ увидели ль кого —Я не знаю ничего.Скоро сказка говорится,Дело мешкотно творится.
<span>зачин:За горами, за лесами,За широкими морями,Против неба – на землеЖил старик в одном селе.</span>
Чередование-замена одних звуков другими при изменении образованных слов сказать Скажу, светит свеча осветить.
Чуть утро осветило (свечение) пушки......
И думал угощу я друга (дружок)
Но тих (тишина) был на бивак открытый!
Полковник наш рожден (родился) был хватом
Да жаль его сражен (сразился) булатом!
Вот тебе ответ!
Желаю удачи!!!
❤❤❤
