1) слово бриніти перевірити наголосом не можна, бо у спільнокореневих словах забриніло, бринить і под. и не під наголосом, навпаки - к виняток уживається слово бренькіт з наголошеним е, проте є правило, що у власне українських словах у коренях переважає буквосполучення ри: криниця, стриміти, тривога, гриміти та ін.; щодо слова зберіг - е тут так само наголосом не перевіряється, проте тут можливе чергування і-е в другому складі: збережений-берегти-зберігати-зберіг;
2) слово негода пишеться так, бо слова года немає; не міг - дієслово з не має писатися окремо;
3) ми, воно, він - особові; своєї, наша - присвійні; що - відносний;
4) [ ], (що ), (коли ). Це складнопідрядне речення з кількома підряднмими з послідовною підрядністю (питання треба ставити від головного речення до першого підрядного, від першого підрядного до другого підрядного).
наступного дня ми з татом весь день сіяли жито. на риболовлі мій молодший братик випадково випусти весло і воно впало в воду
Коли холодно треба зачинити вікно.
Якщо кладуть,тоді вже беруть!
Коли тобі добре мені ще найкраще.
Наша мама найдорожча у світі для нас людина. Вона нам співала у дитинстві колискові, нашою українською мовою, вчила нас українські народні казки і врешті решт навчила нас, цієї прекрасної, солов'їної мови, нашого українського народу. Бережіть її, нашу всіма улюблену матусю. Бо це велика честь почути з її уст рідну мову, рідні слова...
