Я хочу розповісти про видатного українського поета-лірика,байкаря Леоніда Івановича Глібова.Л.І.Глібов-класик дитячої літератури.Дитячі твори він підписував псевдонімом-дідусь Кенур.Він народився 5 березня 1827 р.в селі Веселий Поділ на Полтавщині.Навчався у Ніжинському ліцеї,згодом учетилював в початковій школі.В м.Чернігові розпочинає свою літературну діяльність.З 1863 по 1882 рр.виходять три його збірки байок.Помер Л.І.Глібов у м.Чернігові 10 листопада 1893 р.Найвідомішими байками є "Лисиця-жалібниця","Щука","Ведмідь-пасічник","Мірошник" та ін.Байки Л.І.Глібова спрямовані проти кріпосництва та нових капіталістичних відносин.
Іржаві - застарілі;
Тужаві - щільні, м'які
З великим пензлем у великих капцях фарбує гном оражевий дачок. Ти від куща червоної калини свою пригаслу душу засвіти. З темного моря білявая хвилечка до прибережного каменя горнеться. Вклоніться, люди, майстрові старому, володареві слова й ремесла! Дороги нищимо, завалюєм стежки, хоча ніхто за ними не женеться. Хай в маленьких очах відбивається світ од маленьких ромашок до стартів великих...Хіба є хто на Землі крилатіший за людину?
Цей хлопчик завжди допомагає старшим людям- у нього золоте серце
Велика Вітчизняна війна… Страшна війна ХХ століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині в Україні. Воїни-переможці проявили чудеса героїзму, стійкості, мужності, билися за кожний клаптик рідної землі до останньої краплі крові, вистояли і перемогли. Для України ціна тієї перемоги жахлива – мільйони людських життів, зруйнована економіка. Кожен другий воїн поліг у боях, кожен другий з тих, хто залишився у живих, був поранений. Гоїлися рани, зростали повоєнні покоління… 65 років тому земля нашої нині незалежної держави була звільнена від завойовників. Все менше залишається учасників, ветеранів війни. Честь їм і шана живим! Вічна слава загиблим! Хай не згасає пам’ять про героїв!
5 березня 2010 року Верховної Ради України проголосувала за те, щоб 2010-й рік оголосити Роком ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.