Дитяча мрія твір
У кожної людини є своя мрія. У мене також, але їх декілька. Найперша, це стати незалежною людиною, мати професію, яка тобі до душі. Я мрію бути дизайнером саду та приміщень. Ця професія дуже популярна, завдяки їй можна потрапити до різних країн. Головне, щоб було у людини прагнення до її мрії.
Після того, як я досягну першої мрії, я хочу мати гарну сім’ю. В якій був би достаток, любов та взаєморозуміння.
Після всього цього я хочу потрапити до Іспанії та Франції, та взагалі побачити весь світ.
Я мрію бути гордістю для своїх батьків, хочу зробити все, щоб вони пишалися мною. Зробити все, що не зробили вони. Вони мріяли і мріють потрапити за кордон, а саме на відпочинок поблизу світового океану. Хочу здійснити їхні та свої мрії.
Зараз я закінчую 9 клас, потім здам екзамени і все, залишаться лише два роки, які я проживу ще дитячим та шкільним життям. Дорослішати не дуже хочеться, але щоб досягти своєї мрії, треба піти вчитись, а не залишатись вдома після школи.
1. В)
2. Делікатна розмова.
3. А)
4. В)
5. Сьогодні я допоміг молодшій сестрі з домашнім завданням.
6. В)
7. Синій - кому? чому? - Давальний відмінок.
8. Спіле, соковите, велике, червоне, солодке, смачне.
9. Очеретні зарості, книжкова шафа, пшеничні поля, бібліотечна книга.
10. У домашньому завданні ( однина, середній рід, місцевий відмінок). Літнього вечора ( однина, чоловічий рід, родовий відмінок). В останньому ряді ( однина, чоловічий рід, місцевий відмінок). Ранньої осені ( однина, жіночий рід, родовий відмінок).
11. Львівські смаколики, Чумацький Шлях, поліські ліси.
12. Ранньою ( орудний відмінок) росою вмиваються птахи . Діти раділи теплому( давальний відмінок) літньому ( давальний відмінок) сонечку.
Ранній - пізній. Теплий - холодний. Літній- зимовий.
Слово двадцять ми пишемо як двадцять а говоримо як двацять.
Усе минає, а слово залишається. Кожен розуміє це по своєму. Моя думка така, всі ми розмовляємо, спілкуємось з друзями й рідними, проте іноді, лише одним чи декількома словами можна сильно образити людину. Образа з часом пройде, проте рана в серці та душі загоїться не скоро, а можливо й не загоїться ніколи. Ми можемо пробачити ту людину, проте ніколи не забудемо ті слова, які вона нам говорила.
Так само буває і з гарними словами й подіями. Часто ми робимо приємне близьким і рідним самі не помічаючи цього. Буває скажемо щось приємне чи смішне і настрій одразу піднімається. Це досить важливо, адже так само як і погані слова, добрий вислів чи слово відкладається у пам'яті та робить тепліше на душі.
Кладуть, коробок, вилазять, приказочка, будочка, хропуть, сусідонька, трубочки, коробочку, грядочка