Я погоджуюся з думкою, що навчатися ніколи не пізно, адже все життя людина вчиться. І якщо хтось цього не розуміє і перестає вчитися, то він багато втрачає, бо наука йде вперед, як і все життя.
<span>Виходить, немає чого соромитися того, що колись не встиг здобути вищу освіту або другу вищу, а часом і середньої хтось не має. Та не це біда, коли людина розуміє, що вчитися треба, коли вона ладна подолати всі перешкоди, щоб тільки вчитися. Біда, коли людина не розуміє цінності знання і ставиться до освіти прагматично: оце пригодиться в житті, а це незрозуміло навіщо вчити. Не секрет, що освіта дає людині можливість більш вільно орієнтуватися у світі, дає справжнє розуміння про все навколо. Отож і виходить, що вчитися ніколи не пізно поки є життя, треба вчитися далі. </span>
<span>Підтвердженням цієї думки може слугувати повість С. Васильченка "Талант", герої якої вчителі. Вони вже викладають у школярів, але прагнуть здобути ще й університетську освіту, тож присвячують підготовці до вступу весь вільний час. </span>
<span>Наразі у світі неабиякої популярності набула освіта для людей зрілого віку. І це не випадково, це не примха стареча, а сформована свідома потреба людини дізнатися якомога більше Викликає справжнє захоплення те, як прагнуть старенькі вчитися, бо для них це і є життя. Ніхто з них, мабуть, не скиглитиме про те, що вже, мовляв, пора збиратися на цвинтар, чого б його сушити мізок. Вони розуміють, що вчитися — значить сподіватися на краще і продовжувати жити. З усього сказаного видно, що вчитися й справді ніколи не пізно. </span>
У роки модернізації та науково-технічного прогресу, людство почало забувати, хто на цій землі дійсно господар. Звичною стала картина, коли річкою пливе сміття, а на місці чарівних лісів видніються лише пеньки. На мою думку, є ряд причин, чому природу необхідно берегти.
По-перше, тільки та людина, котра змогла віднайти гармонію між навколишнім світом і собою, здатна стати по-справжньому щасливою. Яскравим прикладом є твір Михайла Коцюбинського "Intermezzo". Головний герой, скований кайданами міста, утратив будь-яке бажання жити й творити. І саме відпочинок на природі зміг повернути колись втрачений спокій.
По-друге, природа нас створила, і вона нас може знищити. Згадаймо хоча б тайфуни в Японії, каліфорнійські пожежі й землетруси в Індонезії. Усе це - наслідки дій людини на природу. Від того, як ми ставимося до навколишнього світу, залежить наше життя.
Отже, природи потрібно берегти, тому що вона є джерелом натхнення й сил рухатися далі й може відплатити нам за наші вчинки.
Мета:
дати поняття восьмикласникам про відокремлені ,та уточнюючі члени
речення, навчити вживати розділові знаки при них, правильно
використовувати в усному і писемному мовленні; розвивати логічне та
критичне мислення, культуру мовлення, вміння узагальнювати; виховувати
повагу до традицій українського народу.
Обладнання: підручник, таблиця, дидактичний матеріал.
ХІД УРОКІВ
I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Бесіда.
— Яку роль виконують головні та другорядні члени речення?
— Що таке дієприслівниковий зворот? Яка його роль у реченні?
— Що таке дієприкметниковий зворот?
— Як виділяються дієприкметникові та дієприслівникові звороти в реченні?
— Наведіть власні зразки речень із зазначеними зворотами.
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
Порівняльна робота.
— Порівняйте подані парами висловлювання. Чим вони подібні і чим різняться?
Простими чи складними є речення, записані у II стовпчику?
1. Луги струсили срібну росу, роз- 1. Луги, струшуючи срібну росу,
ляглись співами своїх соловей- розляглися співами своїх соловей-
ків, голосним куванням сивих зо- ків, голосним куванням сивих зо-
зуль. зуль. (Панас Мирний)
2. Нарешті закружляв лапатий 2. Сніг закружляв, лапатий і сріб-
і сріблястий сніг. лястий. (Панас Мирний)
3. Тут, де панує степова тиша, каз- 3. Тут, серед степової тиші, казка
ка сама проситься в слова. сама проситься в слова. (/. Цю-
па)
ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
IV. ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
2. Проблемне завдання.
— Прочитайте.
Від яких слів і які питання треба поставити до виділених графічно й
комами смислово-граматичних груп слів? Роль яких членів виконують ці
групи слів у реченні? Чому лише другорядні члени речення можуть
відокремлюватися?
1. Ріка, всупереч нашим сподіванням, виявилася неглибокою. 2. Там летять із гір потоки, обганяючи вітри. (Олександр Олесь)
3. Ботаніку, або науку про рослинний світ, вивчають уже в шостому класі. 4. Ображений і гордий, стоїть він біля вікна. (/. Шиян)
5. Вся школа вийшла на суботник, включаючи й першокласників.
6. Від берега, під вербами, вода була зеленава. (М. Коцюбинський)
Опрацювання опорної таблиці _ Відокремлені члени речення
. Може допоможе
Відредагуйте речення:
1) Відомий музикант показав себе в <em>новому</em>амплуа. (середній рід)
2) Учні зацікавились українським бароко. (незмінюване слово)
3) Закохані раділи <em>вечірньому</em> рандеву. (середній рід)
Десь,колись,якось,................ це все
