Складений дієслівний присудок виражається неозначеною формою дієслова в поєднанні з допоміжним словом. Допоміжними бувають:
а) дієслова стати, почати, перестати, кінчити, могти, сміти, хотіти, зволити, мусити, мати, пробувати, братися, збиратися, наміритися, заходжуватися, намагатися, уміти, зуміти; у безособових реченнях: кортіти, хотітися, бажатися, доводитися тощо;
б) іменники майстер, майстриня, митець, мастак,
в)прикметники повинен, зобов'язаний, змушений, здатний, готовий, рад, згоден, ладен, спроможний, схильний тощо;
г) сполучення слів у змозі, не в змозі, не в силі, у стані, мати силу, мати змогу, мати можливість, мати право, мати намір, дати можливість тощо;
ґ) прислівники (у безособових реченнях) треба, потрібно, слід, необхідно, доцільно, варто, можна, важко, легко, приємно, гарно, любо, гріх, сором, жаль, пора тощо.
Наприклад, у реченнях Україні, її люду хочу я служити (П. Тичина). Батьківщино моя! Я готовий відповідати за тебе як твій громадянин (В. Земляк). Мені сказали, що ви великий мастак ловити риби й добре знаєтесь на грибах (П. Колесник). Ми нічого спинити не в силі (В. Сосюра). Як любо йти коханою землею і рідний вітер пити без кінця! {В. Сосюра) складеними дієслівними присудками виступають хочу служити, готовий відповідати, мастак ловити, не в силі спинити, любо йти, любо пити.
У ролі неозначеної форми дієслова може виступати й дієслівний фразеологізм: Земляк хороший, що й казати, на все умів розумну раду дати (Л. Глібов).
Основну дію в такому присудку називає неозначена форма дієслова, допоміжні ж слова вказують лише на її додаткові ознаки та передають граматичні значення способу, часу, особи, роду, числа. При допоміжних словах, виражених прикметниками, прислівниками, сполученнями слів, для позначення граматичних значень вживається дієслово-зв'язка бути у відповідних формах: Під натиском Багратіонових вояків лави противника змушені були відступати (Я. Качура). Очі не в змозі були відірватися від його карих очей, що вабили до себе, підкоряли (А. Шиян). А справді, варто було б поплавати човном (І. Нечуй-Левицький). Для позначення теперішнього часу дієслово-зв'язка не потрібна.
Визначаючи присудок, слід мати на увазі, що поєднання неозначеної форми дієслова з особовою формою не завжди становить складений дієслівний присудок; це можуть бути й два різні члени, як у реченнях Раз Жаба вилізла на берег (з якою метою?) подивиться та й трошечки на сонечку погріться (Л. Глібов). Старий батько сидить біля хати та вчить внука маленького (ч о г о?) чолом оддавати (Т. Шевченко), де подивиться, погріться — обставини мети, а чолом оддавати — інфінітивний додаток.
