У лісі насипало багато снігу. Він такий пухнастий і білий! Тихо навколо. Веселий морозець поскрипує в стовбурах високих сосен, пишних ялинок і розлогих дубів. Тварини в лісі не бояться снігу й лютого морозу. Звірятка одяглися в тепле хутро. Густий пух зігріває пташок. Вони шукають собі їжу. Хто це на стобвурі дерева? Дятел! На ялині - шишкар шукає поживу.
Праювати-трудитися ,поратися
Моя ігрова приставка залагала, так що я не зможу пограти в гру
Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім’ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 році був призваний служити в армії. Учасник німецько-радянської війни. Після війни навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ. Друкуватися почав з 1940 року. Пік популярності поета припав на 1980-ті. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького. У 1950–1961 роках — заступник головного редактора журналу «Перець», згодом заступник головного редактора журналу «Мистецтво». Найвідоміші збірки Павла Глазового — «Великі цяці»,»Картикатури з натури»,»Смійтесь,друзі,на здоров’я»,»Сміхологія. Посібник для всіх, кому любий сміх». Павло Глазовий лауреат премії імені Остапа Вишні в 1988 році за книгу «Сміхологія». Жив у Києві на вулиці Льва Толстого, 25. Помер 29 жовтня 2004 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
На мою думку вислів, що сильного доля веде, а слабкого волочить правильний. Я вважаю, що більшою мірою все залежить від самої людини, а точніше від особистості, якою вона є. Потрібно дивитись на кожного не тоді коли він на коні, а тоді, коли він, впавши, зміг піднятись.
<span>Звичайно, доля допомагає нам протягом нашого життя, але бувають випадки, коли вона, усміхнувшись, не допомагає, а навпаки. Інколи доля змінює людину кардинально. Людина робиться пихатою та зверхньою. Я не поважаю таких людей.</span>