Настала весна. Крізь низько навислі хмари стало недоглядати блакитне чисте небо. Таким прозоро-синім воно може бути тільки навесні. По землі побігли дзвінкі струмочки. Спів ранніх пташок і дзвінкий капіж з дахів заповнюють світ, весняна музика приходить на зміну довгому зимовому мовчанню і завиванню вітру. Дні стають довше і світліше. Радіють весні, що настає, і люди. <span>На лицях все частіше з'являються посмішки, тепер не страшно виходити на вулицю: не закрутить тебе завірюха, не засипе снігом очі. Найбільше радіють весні діти. Можна весело ходити по калюжах, пускати кораблики, рогратись з друзями </span> <span>Незабаром з-під землі виглянуть перші боязкі зелені травички, набряклі бруньки на деревах лопнуть, і з'являться дивовижні зелені листочки. На зміну білому і сірому приходить зелений і блакитний кольори. Нарешті весна прийшла! Ось твір, але тут здається прислівники не всіх видів