З давніх-давен український народ шанував свята<span>. Але з особливою надією і любов’ю чекали люди Великодні свята. Саме з них починається справжня весна, буйноквіт природи. Саме на це свято всі бабусі і мами печуть паски і роблять крашанки. Змалечку нетерпляче чекаю щороку Різдва і Великодня, як найголовніших, найвеселіших свят. Мені подобається спостерігати, як народжується свято, як випікають паски. Запашні, духмяні, вони так і зачаровують своєю красою. Починають пекти їх у чистий четвер. У хаті повинно бути прибрано, вимито, рушники випрані, накрохмалені, стіни побілені. Як тільки мама виставляє на стіл борошно, масло, яйця, родзинки, ваніль, до хати заходить святковий настрій. Добра, гарна паска - гордість господині. Є прикмета: славна паска - на добрий рік. Ото вже чаклує мама над тістом! Як добре вимісить, то’.пильнує, щоб не «втекло» з діжі. А поки паска підходить, під випічку готують круглі бляхи, змащують олією і виставляють на стільці, щоб були під рукою. У печі тим часом розкладають вогонь. Досвідчені господині, котрі живуть у селі, знають, що найкраще пекти паску на вишневих дровах, тому й готують їх завжди заздалегідь.</span>
Поет глибоко переживає те, про що пише. Його творам притаманна ліричність, емоційність, простота, прозорість змісту. Тому однією з особливостей поезії А. С. Малишка є її музикальність. Поет був сам музично обдарованою людиною, мав чудовий голос (баритон), добре співав. На слова А. Малишка написано понад сто пісень композиторами О. Білашом, Платоном і Георгієм Майбородою, Л. Ревуцьким та іншими. Це насамперед «Пісня про рушник», «Вчителька», «Ми підемо, де трави похилі», «Київський вальс», «Стежина», «Цвітуть осінні тихі небеса», які стали народними, принесли їх авторові заслужену славу. Неперевершена краса природи і повінь людських почуттів, освячених любов’ю, ліричні спогади про батьківський дім і в філософських міркуваннях про сенс людського життя — такий тематичний діапазон пісень А. Малишка.Любов до пісні у А. Малишка від його матері. Вона співала разом з сином багато пісень. Кажуть, ніхто з письменників не знав стільки пісень, як А. Малишко. А перші пісні написав поет на пропозицію О. Довженка ще в період ранньої творчості до кінофільму «Щорс». «Богунська четверта» («Ой, за Десною люди веселі») звучить і сьогодні. Уроки війни співали його пісні «Партизанська», «Як збиралися хлопці до загін. Поет говорить насамперед про материнську любов, від якої немає в світі нічого святішим. А. Малишка змушує кожного згадати своє дитинство, молоді літа, прощання з рідною порогом і матір’ю, відтворити і біль розлуки, і передчуття майбутніх незвіданих доріг, і материнську тривогу за долю дитини. Мати вірить в щасливу долю свого сина, тому дарує вишитий нею рушник, який символізує життєву дорогу людини і материнське благословення. Цю пісню А. Малишка написав разом з композитором П. Майбородою.Чудові пісні на вірші А. С. Малишка написав композитор-пісняр Олександр Білаш. Серед них потрібно відзначити ліричні пісні «Цвітуть осінні тихі небеса» і «Стежина». Ні кінця, ні краю немає стежці людського життя, так як одні покоління змінюють інші, але незмінним залишається почуття вдячності рідної домівки, отчого порогу. Роздумами ліричного героя про людське життя, його духовних цінностях сповнена пісня «Стежина»:
<span>Чому, сказати, й сам не знаю, Живе у серці стільки років.
Та стежка в нашому краї, Одним одна біля воріт.</span><span>
</span>
1 Лёд легче воды — лід легший за воду, сосна выше ольхи — сосна вища за вільху, самый красивый город — найбільш красиве місто, нет ничего более загадочного — нема нічого більш загадковішого, сильнейший спортсмен — найсильніший спортсмен, она намного мудрее — вона набагато мудріша.
2. На краю дороги стоял дуб. Вероятно, в десять раз старше берёз - На краю дороги стояв дуб. Імовірно, вдесятеро старший за берези.
Он был в десять раз толще и в два раза выше каждой берёзы - Він був удесятеро товщий і вдвічі вищий за кожну березу.
Бережіть книги! У нас багато знань. За допомогою книг ми поринаємо в інший світ - світ фантазій, інтриг, знань, сміху, добра чи зла. Часом книги відкривають нам те, що ми не знаємо, про що навіть не підозрюємо: таємниці океану або космосу, будова рослин або щонайменшої клітини. Книги розвивають нашу мову. З їх допомогою ми вчимося читати і писати. Всі повинні читати книги, щоб більше знати, накопичувати досвід, відточувати майстерність в тій чи іншій професії. А щоб передати це майбутнім поколінням, існують розумні, добрі хороші книги.
