Исида-богиня женственности и материнства. Осирис Бог загробного мира
Ответ:
Общая характеристика:
×Немногочисленна
×Имела огромный экономический потенциал
×Источник формирования — купцы, монахи, разбогатевшие христиане.
×Зависимость от гос.власти
×Недостаток капитала.
Жилище:
В основном, жилища буржуазия выполнялись в стиле борроко.
Одежда:
Женщины начали носить шмизы, тонкие белые платья, подобные греческим хитонам. Прически и обувь также были позаимствованы у греков и римлян, всем своим обликом дамы стремились походить на античную статую, потому и платья предпочитали именно белые.
Из моды исчезли не только кринолины, но даже нижнее белье – платье надевалось в лучшем случае на трико телесного цвета, а чаще всего – прямо на голое тело. Талия носилась высоко, стиль назывался "ампир", продержался до 20-х годов XIX века. Он прославлял военные победы Франции. Позднее радикализм поутих, в обществе воцарилась тяга к благопристойности. - соответственно и мода изменилась. Английская мода ввела фрак, спенсер (курточка с короткой таклией) , редингот – приталенное пальто с лацканами, каррик - пальто со многими пелеринами. Только сюртук был родом из Франции. В дальнейшем женская и мужская мода пошли разными путями. Мужская одежда становилась всё практичнее. А поскольку тогда женщины находились на содержании мужей, то женская мода выкидывала самые разные пируэты. Женщине нужно было ведь обратить на себя внимание своими нарядами. В моду опять вернулся кринолин, затем на платье появился турнюр, шлейф.
И только в ХХ веке, когда женщины обрели равное право на участие в общественно полезном труде, женская мода обратилась к практичности.
Еда:
Питались наравне с боярами. На столе у них могли находиться традиционные блюда русской кухни: борщ, овощные салаты, мясо, молочные продукты, вино и т.д. Также они могли себе позволить употреблять зарубежные специи, фрукты, вина.
Развлечения:
Основными развличениями буржуазии были посещение театров, различных выставок
Объяснение:
22 червня 1941 року фашистська Німеччина віроломно напала на Радянський Союз. Почалася Велика Вітчизняна війна. За перші місяці війни 70464 мешканці області (з них – 18884 жінки) записалися добровольцями на фронт.
<span> Обставини військового часу вимагали негайної перебудови роботи промисловості, транспорту, сільського господарства. Вже з перших днів війни Миколаївські заводи і інші підприємства області були переведені на випуск озброєння, боєприпасів, ремонт військової техніки – для потреб фронту. Швидкими темпами освоювалося виробництво протитанкових мін, артилерійських снарядів, авіабомб, детонаторів. Робітники оголошували себе мобілізованими і добровільно працювали в цехах по півтори – дві зміни. Першою задачею для суднобудівників стала інтенсивна робота з метою найшвидшого закінчення і здачі кораблів, що знаходилися на плаву і мали великий відсоток технічної готовності. </span>
<span> Складні задачі стояли перед працівниками сільського господарства області. Багато механізаторів пішли в Червону Армію, на їх місце прийшли жінки. На збиранні врожаю працювали всі жителі сіл, а також населення міст. За рішенням обкому партії, в місті створювалися винищувальні батальйони і загони народного ополчення. Вони цілодобово охороняли промислові підприємства, поля з іще незібраним хлібом, лікарні, водонапірні башти, колодязі, чергували біля телефонів у всіх організаціях. </span>
<span> А тим часом фронт наближався до Миколаєва. Вже був узятий Первомайськ, оточена Одеса... Почалася евакуація основних промислових підприємств, разом з кваліфікованими працівниками углиб СРСР. </span>
<span> 5 серпня над Миколаєвом з'явилися фашистські бомбардувальники. На суднобудівельні заводи, електростанції, вокзал, порт були скинуті бомби, запалали пожежі. 16 серпня гітлерівські війська захопили Миколаїв, а незабаром та ж доля спіткала всю область. </span>
<span> З перших днів окупації фашистські загарбники почали упроваджувати так званий «новий порядок». Накази і розпорядження, якими фашисти регламентували життя жителів Миколаєва, закінчувалися словами: «за неслухняність – смертна страта». Фабрикою смерті стали табори «Шталаг-364» (с. Темвод на околиці Миколаєва), в с. Грейгове Жовтневого району. Фашистські кати скоювали масові вбивства в с.Богданівка Доманівського району. За роки окупації загарбники убили і замучили понад 105360 громадян, з них 74660 мирних жителів області, серед яких діти, старики, жінки, громадяни єврейської національності, 30699 – військовополонених. 25 тисяч чоловік насильно вивезено до Німеччини. Спалено сотні населених пунктів, зруйновано багато заводів, підприємств, житлових будинків, історичних пам'ятників. В умовах жорсткого окупаційного режиму росла хвиля опору: виникали підпільні організації, групи, партизанські загони. </span>
<span> На території області діяло 110 підпільних організацій, партизанських загонів і диверсійно-розвідувальних груп. Серед них: підпільна організація «Миколаївський центр», «Центр», «Патріот Батьківщини», «Партизанська іскра», «Вознесенський центр», Баштанський і Казанківський партизанські загони і багато інших. Більше 25000 патріотів у складних і важких умовах підпілля вели жорстоку боротьбу з лютим ворогом. Багато хто з них нагороджений орденами і медалями, а четирьом– В. О. Лягіну, П. К. Гречаному, В. С. Моргуненку, Д. Г.Дяченко присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно...ось</span>
ХХ столетие в сознании очень многих людей вошло в историю в качестве "Американского века". Но отношение к стране, давшей имя ХХ в., во всем мире неоднозначно, равно как противоречив и неоднозначен сам американский исторический опыт. Примером крайностей и противоречий является и восприятие США современным российским обществом. Впрочем, так было не всегда: еще 15 лет назад наше отношение к Америке было весьма гомогенным и остро критическим.