<span>Протягом всієї тисячолітньої історії людство освоїло багато страшних уроків. Вічні цінності виявилися хибкими, людина – сповненим егоїзму й непомірних бажань, природа – втіленням апокаліпсиса. Але тільки XX століття принесло людству щире розуміння даремності життя. Друга світова війна відкрила й продемонструвала найстрашніше, що є в природі людини, істоти мислячого. Зблякли ікони нової філософії. Навчання Ніцше й Шопенгауера дало виродливу недоспілу мораль. У такому випадку утворення нової концепції, що виправдувала б існування людини, стало зовсім необхідним. Про свого нового духовного проводиря мир довідався в післявоєнні роки. Їм виявився французький мислитель, прозаїк, есеїст, публіцист Альбер Камю. Нобелівська премія 1957 року в області літератури підтвердила статус письменника. Найвідоміший добуток Альбера Камю – роман-притча “Чуму”. У романі, у буквальному значенні, розповідається про жахливу епідемію чуми в одному з міст французької Північної Африки, а в алегоричному – про боротьбу європейського руху Опору проти фашизму. Головним змістом “Чуми” є боротьба із усяким злом взагалі. Потрібно визнати, що, у відмінність, скажемо, від Радянського Союзу, де боротьба з фашизмом була дійсно питанням життя й смерті, для жителів Європи участь в Опорі було скоріше справою честі й совісті. Тому однієї з основних проблем роману є проблема вибору між байдужістю й конформізмом, з одного боку, і розпачливим прагненням до волі, звільненню – з іншої.</span>
Был сказочный лес все о нём говорили и поговаривали что в лесу жар птица есть услыхал царь о жар птице (а было у царя 3 сына младший средний и старший) позвал он сыновей послал старшого сына поймать жар птицу пошёл ночью ловить жар птицу не поймал сын жар птицу пришёл к отцу не с чем послал среднего сына и тот пришел с пустыми руками жалко ему было младшего отпускать младшего дал ему корзину да верёвку а младший хитрый бы и поймал жар птицу но теперь поговаривают что много там ещё всяких волшебных животных.
извините что не по предложениям( просто чтобы ну не просто так
Надеюсь,что это нужно)
1. Герасим-дворник
2.Татьяна-прачка
3. Капитан Климов-башмачник
4. Дворецкий Гаврила Андреич.
5. Устинья Федоровна, жена дворецкого Гаврилы.
6. Лакей Степан.
Лакей — 1) слуга; 2) раболепный приспешник, подхалим.
7. Харитон, лекарь для госпожи.
8. Буфетчик дядя Хвост.
9. Форейтор Антипка.
Форейтор — кучер, сидящий на передней лошади при упряжке цугом, т. е. гуськом.
10. Кучер Потап.
11. Садовник Ерошка.
12. Любовь Любимовна, старшая компаньонка барыни.
Компаньонка — женщина, которую нанимали в барские дома для развлечений, сопровождения куда-либо дам или девиц.
13. Компаньонка на случай бессонницы.
14. Приживалки.
Приживалка — бедная женщина, живущая из милости в богатом доме.
15. Кастелянша.
Кастелянша — служанка, заведующая хранением и выдачей белья.
16. Шорник.
Шорник — мастер, изготавливающий ременную упряжь и некоторые другие изделия из кожи.
17. Швеи, столяры, портные, прачки, портнихи.
Дождь, снег, иней, туман, роса - атмосферные осадки.
Волк это животное а едка это растения
по внешнему виду
