<span>Там, по тому боці, були хащі кущів і дерев— густі й непролазні зарослі, — і від них пахло вогкістю і рясним листям.</span>
Январь февраль декабрь зима
март апрель май весна
июнь июль август лето
сентябрь октябрь ноябрь осень
Мама мила малину. Марічка перемішувала мед, малий малював малюнок. Мамина мама мастила мізинець.
Граматична основа простого речення, як правило, складається з підмета і присудка- головних членів речення (у реченні Я розповідаю підметом є слово я, присудком- розповідаю).
Проте у деяких реченнях (односкладних) вона може бути представлена одним головним членом (Світає. Встаю. Йду. Думаю.)
Речення, в яких є лише граматична основа, називається непоширеними.( Ліс<span> шумить</span>)
Ті, в котрих є хоча б один другорядний член речення- поширеними. (Ніч<span> прийшла в місто</span>).
<span> Речення можуть поширюватися означеннями й додатками, але не обставинами (Глибокі борозни літ (М. Хвильовий)), оскільки обставина передбачає наявність дієслова-присудка. Інколи називні речення можуть починатися вказівними частками ось, от, он (Ось іКаховка (О. Довженко)).</span>
<span>У називних реченнях може бути наявна оцінка предмета чи явища мовцем, що виражається різноманітними частками та окличною інтонацією (<span>От тобі й </span>свято! Ну ймісто<span>! Що за </span>нахаба!)</span>
<span>Називні речення найчастіше вживаються в художньому, публіцистичному і розмовному стилях мовлення (Вечір<span>. </span>Тиша<span>. </span>Зорі).</span>
<span> </span>