В лісі жив Їжачок. Змайстрував він собі хатинку в дуплі старої липи. Тепло там, сухо. Ось наступила осінь. Падають жовті листочки з дерев. Незабаром і зима прийде. Почав
Їжачок готуватися до зими. Пішов в ліс, наколов на свої голочки сухого
листя. Приніс до своєї хатинки, розстелив його, стало ще тепліше. Знову пішов в ліс Їжачок. Назбирав грушок, яблук, шипшини. Приніс на голочках в хатинку і склав у куточку. Ще раз пішов Їжачок в ліс. Знайшов грибочки, висушив і теж склав в куточку. <span>Тепло і затишно Їжачкові, а одному так сумно. Захотілось йому знайти товариша. Пішов в ліс, зустрів Зайчика. Але не хоче зайчик іти в хатинку Їжачка. І сіра Мишка не хоче, і Ховрашок. Тому, що у них свої нірки є.</span> Зустрів Їжачок Цвіркуна. Сидить Цвіркун на стеблі, тремтить від холоду. - Іди до мене жити! – запросив звірок його. <span>Пострибав Цвіркун до Їжачка. Взимку Їжачок Цвіркунові казки розповідав, а Цвіркун пісні співав. </span>
Мені дуже сподобався перший куплет цієї пісні,тому що в ньому співається про те,як козак чекає дівчину на березі річки,а вона була в нього на човні. Другий куплет трішки сумніше за перший,тому що там є такі рядки :" Як ми любили та й розійшлися, тепер навіки зійшлися знов". І мій найулюбленіший куплет третій : у ньому є дуже красива метафора:" Ви ж мені,очі,вік вкоротили,де ж ви навчились зводить людей". Є дуже багато родинно- побутових пісень,але найбільше до душі мені саме цей вірш.
НАША СЛАВНА УКРАЇНА
Наша славна Україна,
Наше щастя і наш рай,
Чи на світі є країна
Ще миліша за наш край?
І в щасливі й злі години
Ми для неї живемо.
На Вкраїні й для Вкраїни
Будем жити й помремо.
<span> В. Самійленко</span>
ЦЕ МОЯ УКРАЇНА
Зацвітає калина,
Зеленіє ліщина,
Степом котиться диво-луна,
Це моя Україна,
Це моя Батьківщина,
Що, як тато і мама, одна.
<span> А. Камінчук</span>
Відповідь на загадку- Мячик
Затулити рот-тягнути за язик
Намотати на вус -викинути з голови
кинути якір -знятися з місця
пальцем не ворухнути - аж зі шкури пнутися
Умиватися сльозами-продавати зуби
