Автор: Поль Верлен
Цикл: "Забуті арієти"
Збірка: "Романси без слів"
Літературний рід: лірика
Жанр: ліричний вірш
Стиль: імпресіонізм
Епіграф: "Тихенький дощ падає на місто..." (Артюр Рембо)
Мотив: плач дощу підсилює плач знедоленого серця ліричного героя.
Настрій вірша: сумний, меланхолійний
Художній прийом - прийом психологічного паралелізму (стан природи відповідає стану ліричного героя). Алітерація шиплячих звуків [х], [ч], [ш
], [щ], [ж] передає шум дощу, а асонанс звуків [а], [о], [у], [і] та алітерація сонорних звуків [л], [м], [н] створюють ефект витонченості письма та ліризму оповіді. Музичність у вірші досягається за допомогою повторів.
Принципиальная неразрешимость конфликта в том,что Евгений лишился ума от ужаса ,от страха за свою любимую Парашу,а всадник ,хотя он и Петр-1-он из меди,поспорить не может,доказать что-то тоже не может.
САМ ДУМАЙ, АЛО НЕ ТУПИ, ИЗИ ТЕМА, ВЫ ШО ОТБИТЫЕ ДАУНЫ ЧТОЛЕ!? ХОТЯ ШО Я СПРАШИВАЮ???