Вообще Любечский съезд был в 1097 году, это был съезд русских князей. Непосредственной причиной съезда послужила необходимость заключения мира с Олегом Святославичем<span>, против которого Святополк Изяславич </span><span>и Владимир Мономах боролись с 1094 года. Характер войны, кстати, получил название "Междоусобная война на Руси 1094-1097 года".
</span>Съезд провозгласил принцип наследования князьями земель своих отцов, то есть права на наследование каждого из нескольких сложившихся на тот момент княжеств были ограничены рамками определённой ветви династии Рюриковичей. Это констатировало наличие нового политического строя на Руси, основой которого было сложившееся крупное феодальное землевладение.
Поэтому считается, что Любечский съезд остановил междоусобицы на левобережье Днепра.
Удачи Вам! :)
Ответ:
. Передбачали єднання усіх християнських правителів і народів під егідою Святого Престолу[1]. Оголошувалися через проповідь[1]. Кожен учасник-доброволець складав обітницю і отримував знак хреста на одяг з рук папи або його представників[1]. Хрестоносці мали право на індульгенції та тимчасові привілеї: непідсудність світській владі, недоторканість особи або майна, тощо[1]. Найвідомішими є так звані Східні походи за звільнення та захист Єрусалима[1]; серед інших — Реконкіста та кампанії християн Піренейського півострова проти маврів (XI—XVI ст.)[1]; Північні походи проти балтійських язичників (пруссів, литовців)[1]; походи проти єресі альбігойців[1]; кампанії проти Джона Безземельного чи Фрідріха ІІ (ХІІІ ст.)[1]. У сучасній літературі хрестовими походами інколи переносно називають будь які війни релігійного характеру, як то Іраклієву війну проти Персії чи Саксонські війни Карла Великого[1].
Патриот это - тот, кто любит своё отечество, предан своему народу, готов на жертвы и подвиги во имя интересов своей родины.
