А. С. Пушкину при работе его над поэмой " Емельян Пугачёв" открыли ему, с величайшего позволения, доступ к госархивам всего на одну третью их объёма.Это был не обычный бунт, а гражданская война. В схватку вступила новая Россия и старая Орда, от которой Романовы решили отказаться и реформировать Россию по европейскому образцу.На стороне восставших была часть духовенства(стороверов),большая часть дворян, тюркоязычное население Волги. Всех их обьединяло неприятие романовских реформ, и ненависть к императрице- немке. Войну Пугачёв проиграл.. Екатерина
продолжила реформы Петра 1, но истинные причины пртивостояния может мы и никогда и не узнаем. Это одно из тёмных пятен российской истории. Полностью открыть доступ к архивам даже сейчас не выгодно государственным чиновникам России. Это может очень изменить историю России сфальсифицированную Романовыми.
Типи історичних джерел
Письмові (зафіксовані на папіруси, пергаменти, папери, літописи)Речові (залишки жител, знаряддя праці, посуд, одяг)Усні (фольклорні джерела — казки, анекдоти, народні пісні)Етнографічні (народні повір'я, обряди)Мовні явищаКіно-фотодокументи та фонодокументи
Центральне місце серед історичних джерел займають письмові тексти — хроніки, документи, листи і т.п. — їх називають первинними історичними текстами (першоджерелами).
Історичні джерела виступають як свідчення, відображення, образи, сліди минулого, використання яких служить реконструкції історичного минулого. У ході такої реконструкції виникають історичні праці — статті, монографії, підручники — їх називають вторинними історичними текстами (або історіографією). По суті можна розділити всі джерела, використовувані в історичних дослідженнях, на два основних класи: історичні й археологічні. Всі знаряддя і результати людської діяльності розглядаються як феномени-артефакти, в яких «закодована» інформація про цю діяльність. У випадках, коли письмові джерела відсутні, доводиться використовувати винятково археологічні джерела.
Науку про історичні джерела, теорію й практику їх використання в історичних дослідженнях називають джерелознавство (історичне джерелознавство).
Устройства минойского (критского) и микенского государств
значительно отличались друг от друга. Общего у них были методы ведения боевых
действий, тактика и стратегия атаки и защиты. Отличались эти культуры своей
архитектурой, религиозными верованиями и культурологическими особенностями.
Фенотип этих двух культур также был различен.
Когда усобицы(войны/крупные разборки между народом) начинают ужесточаться,ситуация в усобицах начинает ухудшаться,
2) Персефона.
1) Аполлон
3) Богине мудрости.
4)Посейдон и Аид.
5)Аид.
6)Аттика.
7)Богиня радуги.
8)Гермес.
9)Бога Диониса.
10) остров Крит.
