Навесні природа пробуждається від зимового сну. Тільки-но теплішає, звідусіль починає пробиватися молода яскраво-зелена трава.
На деревах набухають бруньки та згодом перетворюються на маленькі листочки. На водоймах швидко тане лід. Весняне небо зазвичай чисте, блакитне, і по ньому швидко пливуть сніжно-білі хмаринки. А згодом починається справжня краса. Усюди розпускаються квіти, лунає спів та щебетання птахів.
Весна дарує нам у повній мірі свою яскраву та живу красу. Мені дуже подобається ця чарівна пора року.
Зимовий ліс схожий на зачаровану країну Снігової королеви. Тут царює тиша. Пухнастий білосніжний килим вистеляє землю. Він також накинутий на гілки дерев, як шуби.
Здається, ніби дерева в зимовому лісі одягли казкове вбрання. Все навколо прикрашене сліпучим снігом, прозорим льодом та сріблястою памороззю. Ліс – неначе скарбниця тендітних зимових коштовностей.
Тільки гілки замерзлих дерев іноді риплять та тріщать від морозу. Та скрипіння снігу під ногами порушує тишу під час прогулянки зимовим лісом. Але взагалі взимку тут важко прходити. Можна провалитися в замет по коліна, а бува, що й по пояс.
Коли йдеш зимовим лісом, здається, що в ньому немає жодної живої душі. Нібито всі птахи, звірі й комахи покинули цю місцевість в пошуках тепла або залягли в сплячку. Навіть ворони подалися до міста, годуватися біля людей. Але цієї ж миті заєць-біляк, невидимий на снігу, спостерігає за мандрівниками. Життя в зимовому лісі затихає, але нe зупиняється.
Виходжу з дому в передчутті чогось незвичного(розповідне,неокличне,поширене,односкладне,означено-особове).
Роботу зроблено добре(розповідне,неокличне,поширене,односкладне,безособове).
Корень книж, суффикс к, окончание а