<span>Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки допомогти близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути» Риси характеру Климка: а) щирий, добрий, працьовитий; б) мужній, вольовий; в) благородний, чуйний, уважний, турботливий г) винахідливий.</span>
Прокинувшись в ранці я перш за все починаю свій день з невеликої зарядки. Багато часу провожу на свіжому повітрі. Раціонально харчуюсь, намагаюсь вживати в свій раіон корисну їжу. Також потрібно загартовуватися. Потрібно активно відпочивати.
Активні теперішнього часу: , сидячий, сумуючий, рожевіючий
активні минулого часу: позеленілий, помолоділий, зчорнілий
пасивні: осяяний, забутий, побачений
Багатство [б а г а' ц т в о]
обби'ти [о б :и' т и ]
шістсот [ ш' і с:о' т ]
лічба [ л/ і д ж б а' ]
льодяний [л/ о д/ а н и' й ]
- Привіт!
-Привіт!
-Не очікованно зустрітися с тобою на вокзалі !
-Так,я тебе теж тут не очікував побачити!
-Ти кудись подорожуеш,чи зустрічаеш когось?
-Я чекаю на мою матусю!
-Ті її зустрічаешь?
-Ні,вона була у дідуся ,а зараз їде сюди!
-А потім що?
-А потім мі поїдемо до Кієва!
- Це дуже добре.Пробач,але мені треба йти.
-Нічого страшного
-До побачення
-До скорих зустрічей !
