Сочинение на тему Золотая осень.
Вот наступила золотая осень. Самая красивая и живописная пора года. Осень любит желтые, красные, оранжевые краски, а как любит она осыпать все золотом. Вот приходишь в березовую рощу, и не можешь отвести глаз, все в золоте. На березках вместо листочков висят золотые монетки, и, кажется, что от одного дуновения ветерка они начнут тут же звенеть.
Золотом осыпает осень и парки, особенно липы. Идешь и радуешься такой красоте. И начинаешь понимать, почему поэты так любили воспевать осень. А иногда просто слов нет, ну невозможно описать все ту красоту, которая открывается перед тобой.
Герасим бы плакал очень сильно!Когда барыея услышит что Герасим плачет она его выгонит.Тогда герасим уйдет навсегда!Потом когда он приедет к себе домой он будем плакать весь день!Потом Герасим забудет о Муму он будет всё равно счастлив
Шановний Тарасе Григоровичу, славний наш Кобзарю!
За вікном – ХХl століття. Але лист цей не в минуле, він – у сучасне. Колись Ти, Тарасе, звертався до « мертвих, і живих, і ненароджених земляків своїх», а тепер я до Тебе, бо щиро вірю в Твою невмирущість. Ти – наш сучасник, Ти з нами був і є зараз, хоча у Вічність відійшла душа Твоя. Вона, зболіла стражданнями свого знедоленого народу, не байдужа до нашого сьогодення, бо мав Ти «в серці те, що не вмирає». Я пишу цього листа, щоб поділитися з Тобою, мій улюблений поете, думками про нашу з Тобою Україну, її долю, її минуле, її сучасне й майбутнє. Пишу саме Тобі, бо ми з тобою – українці, нам болять одні болі, ми прагнемо однієї мети, ми сумуємо й радіємо разом, наш Тарасе! Звертаюся до Тебе, бо для мене Ти – не застиглий у віках пам`ятник чи портрет на стіні. Ти – наша совість і наша пам`ять. Це Ти денно й нощно молився за свій народ і прохав Бога зглянутися на свою нещасну країну – дати її дітям жадану волю. Твоя національна свідомість і зараз є для нас прикладом патріотизму й служіння своєму народові. Я впевнений, що прийде час і ми отримаємо свідомих і впевнених у власних поглядах молодих людей, які матимуть свою Батьківщину, свої історичні корені, пишатимуться своїм родоводом і все зроблять для свого народу, його щастя й добробуту.
Колдовать и творить чудеса я не умею но фонтазировать я умею отлично! Например : я кормлю единорога или живу в мармеладном домике а может быть когда нибудь я побегу по радуге и встречу фею которая исполнит мои желания. Фантазия у меня самая лучшая и не чьей не сравнится!
Стосункив майже не було тому що батьки були далеко ви Клыма а бабуся багато працювала в ТТБ и Батькы мало увагы давалы Клыму.
