Мхи любят более влажные места.Чаще всего это леса.Папоротники тоже предпочитают леса.Покрытосеменные встречаются во многих местах,но чаще всего это солнечные и теплые районы.
<span>плоские- двусторонняя симметрия, появление среднего слоя - мезодермы, развитие систем органов; круглые - наличие полости тела, появление заднего отдела кишечника и анального отверстия, раздельнополость</span>
Цвітіння рослин – одне – найпривабливіших явищ природи, внаслідок якого утворюються плоди й насіння.
Квітка – це видозмінений пагін з укороченим стеблом, листки якого перетворились на його окремі частини. Квітка звичайно сидить на квітконіжці. Вона складається з зелених чашолистків, які або зростаються між собою (щавля, будра, або вільхи (жовтець, грицики) чашечка, захищає віночок, іноді видозмінюється маточку, за допомогою якої розносяться плоди (кульбаба, осот).
Віночок складається з пелюстки, забарвлених і різні кольори. Форма віночка надзвичайно різноманітна, головне призначення його – приваблювати своїм кольором, запахом і нектаром запилювачів.
Органами розмноження є тичинки і маточка. Кожна тичинка має тичинкову нитку і пилок. Пилок складається з двох половинок, сполучених в’язальцем. Пилок у вітрозапильних рослин дрібний і сухий, а в тих, що запилюються комахами великий і леткий. Якщо є не більше 12 тичинок то говорить про рослину вказуючи її кількість, якщо більше 12, то рослина батотичинкова.
Маточка складається з нижньої частини (зав’язі), середньої (стовпчика) і верхньої (приматочки).
Рослину в якої маточкові і тичинкові квітки знаходяться на одному й тому екземплярі, називають однодомною (огірок, гарбуз, дуб, береза). Якщо чоловічі і жіночі квітки знаходяться нарізних рослинах, то їх називають дводольними (коноплі, верба) У безстатевих частини квіток втрачає тичинки і маточки (волошка, соняшник).
Дрібні квітки часто бувають зібрані в суцвіття різної форми: китиця (черемха) щиток (глід), волоть (овес), сережка (береза), колос (пшениця), початок (кукурудза), зонтик (морква, петрушка) головка.
Запилення – це перенесення пилку з тичинок на маточку. Якщо пилок з тичинок переноситься на свою маточку, то відбувається самозапилення (фіалка, горох, соя, ячмінь, овес).
Якщо пилок з тичинок однієї рослини переноситься на маточку іншої то відбувається перехресне запилення.
Більшість рослин запилюються перехресно, за рахунок комах і тільки 10 частина вітром.
Квітки мають ряд пристосувань для запилення комахами: яскраве забарвлення і сильний запах, які повинні приваблювати запилювачів.
Якщо нектар знаходиться не глибоко то рослини запилюються мухами і жуками. Якщо глибоко то бджолами, джмелями.
У рослин, які запилюються вітром (жито, кукурудза) квітки не показані, у них ців. нектар.
У рослин які запилюються вітром квітки часто різностатеві; у рослин які запилюються комахами здебільшого тичинки дозрівають швидше ніж формується маточка.
Запліднення. Пилок потрапивши на приймочку маточки починає проростати. При цьому утв. пилкова трубка вона росте в напрямі до насінного зачатка. Кінець пилкової трубки розривається і звідти виходить 2 чоловічі клітини. Одна з них зливається з жіночою яйцеклітиною, а друга із вторинним ядром зародкового мішка, відбувається подвійне запліднення, запліднена клітина несе в собі спадкові ознаки чоловічої і жіночої рослини. Насінний зачаток перетворюється на насінину, а зав’язь на плід, запліднене вторинне ядро шляхом поділу утворюється запасальну вторинну тканину необхідну для розвитку зародка.
Плоди і насіння. В утвореному зародку виникають сім’ядолі: у однодольних – одна, у дводольних 2. Утворюється також корінець, підсім’ядольне коліно і брунечка. Поживні речовини знаходяться в сім’ядолях.
Процес з дозрівання різних рослин відбувається за різний час у ранньоквітучок (30 2-3 тижні) у багатьох рослин – за 2-3 місяці.
Плоди поділяються на сухі і соковиті: сухі бувають однонасінні (горіх) і багатонасінні(біб). У соковитих плодів виділяють кісточку (слива) ягоду (помідор, виноград, агрус), складні плоди (малина, суниця, ягодоподібні (кавун, огірок, яблука).
<span>Дозрілі плоди і насіння поширюються різними способами. Вітер переносить плоди кульбаби, а плоди інших дерев (клена, ясена) крилатками.</span>
Ответ:очень хороший вопрос... Я сам сейчас сижу и делаю это. Знаю напишу то, что знаю.
Кисть-капуста, ландыш, черёмуха, смородина, колокольчик.
Метёлка-сирень, виноград, овёс, мятлик луговой.
Зонтик- примула, вишня, укроп, чистотел.
Корзинка- подсолнечник, астра, одуванчик, осот, бодяк.
Сл. зонтик- морковь, петрушка, укроп.
Початок- кукуруза, белокрыльник, аир.
Пока всё.
Объяснение:
Лабораторная работа в 6 классе
Внешнее строение дождевого червя, наблюдения за его передвижением и реакциями на раздраженияДождевой червь относится к типу кольчатых червей. Дождевые черви живут в почве, богатой перегнивающими растительными остатками. Питаются перегнивающими травинками, опавшими листьями. Удлиненная форма тела и слизь, покрывающая кожу, облегчают передвижение в почве. Слизь также облегчает проникновение кислорода через кожу при дыхании.Цель: исследовать, как дождевой червь адаптирован к среде обитания.Оборудование: стеклянная банка с влажной промокательной бумагой и дождевым червем, пинцет, кусочек репчатого лука, лист плотной бумаги, кусочек стекла, лупа.Техника безопасности. Используйте при работе лабораторный фартук. Будьте осторожны при работе со стеклянной посудой.ХОД РАБОТЫ1. Достаньте червя пинцетом из банки и поместите его на стекло. Опишите, чем отличаются передняя часть его тела от задней, спинная – от брюшной. __________2. Подсчитайте, сколько члеников у червя. 3. На каком сегменте находится утолщение – поясок? ___________4. Найдите с помощью лупы щетинки. Где они расположены?_____________Подсчитайте, количество щетинок на одном членике.5. Пустите червя ползать по бумаге. Прислушайтесь, как шуршит червь щетинками о бумагу. Смочите водой стекло и пустите червя на него. Опишите, как червь передвигается по бумаге и мокрому стеклу. 6. Прикоснитесь к червю кончиком пинцета. Поднесите, не дотрагиваясь, к переднему концу тела кусочек лука. Опишите, как дождевой червь реагирует на действие различных раздражителей. 7. Поместите червя в банку с влажной бумагой. Как он реагирует на новые условия?8. Зарисуйте дождевого червя и сделайте подписи к рисунку. 9. После работы поместите червя во влажную почву, а затем – в естественные условия.Выводы1. В результате чего тело дождевого червя может изменяться в длину и толщину?2. Как передвигаются дождевые черви? 3. Какие особенности внешнего строения дождевого червя связаны с их жизнью в почве? Проблемные задачи1. Назовите признаки, которые делают невозможным обитание дождевого червя на поверхности земли. 2. Какие приспособления помогают дождевому червю при прокладывании ходов? <span>3. Объясните, как дождевой червь обогащает и разрыхляет почву и какое это имеет значение для растений.</span>