У садочку коло хати, у в у вінку зеленолистім, у червоному намист,як самотняя дівчина, стоiть гордая калина.
озброєний і узаконений пишемо з однією -н-, бо це дієприкметники
о - префікс, збро - корінь, єн - суфікс, ий закінчення
у - преф., закон - корінь, н - суф., ий - закінч.
о - преф., звуч - корінь, ен - суф., ий - закінч.
за - преф., земл - корінь, юва - суф., ти - суф (це неозначена форма дієслова, вона незмінна, тому закінчення немає)
під - преф., вод - корінь, н - суф., ий - закінч.
До 1-ї відміни належать іменники жіночого, чоловічого і спільного роду, що в називному відмінку однини мають закінчення -а, -я: хмара, мова, суша, рілля, надія, Марія, Олекса, Ілля, староста, сирота, розбишака, бідолаха.
У межах 1-ї відміни виділяють три групи: тверду, м'яку і мішану.
До твердої групи належать іменники з основою на твердий приголосний (крім шиплячих): борозна, кобза, порада, химера, пара, копа, сваха, панна, Ольга, Микита, Людота, вереда, плакса
До м'якої групи належать іменники з основою на м'який приголосний: скриня, кав'ярня, зброя, дзвіниця, грибниця, богиня, красуня, господиня, молодиця, Марія, Вікторія, півонія.
До мішаної групи належать іменники з основою на шиплячий приголосний: огорожа, калюжа, пожежа, сторожа, круча, онуча, свіча, тиша