Модуль равнодействующей этих сил будет находиться по теореме пифагора, т.к. эти две силы направлены перпендикулярно к друг другу, значит модуль равнодействующей это будет сумма двух векторов силы а эта сумма и будет гиппотенузой
F=sqrt(12^2 + 16^2)= sqrt(400)=20
Ответ: 1) имеет значение между 16 Н и 28 Н
Aтом – найменша частинка хімічного елемента, носій його властивостей.
Молекула – найменша частка хімічної речовини.
Хімічна речовина складається з хімічних елементів, з’єднаних між собою певним чином.
Наприклад, одна молекула води H2O складається з двох атомів водню (H) і одного атома кисню (O).
Наведений приклад наочно демонструє можливі “метаморфози” перетворення при з’єднанні атомів в молекули. Судіть самі – при кімнатній температурі водень і кисень є газами, в той же час, їх комбінація в молекулі води робить останню рідиною.
Атоми і молекули мають дуже малі розміри, вони відносяться, до так званого мікросвіту, знайомитися з яким людина почала всього кілька століть назад після того, як винайшов мікроскоп. З цієї причини вчені ще досить мало знають про всі властивості найдрібніших частинок з яких складається наш світ. Якщо провести примітивну аналогію з макросвітом, можна сказати, що атоми – це “будівельний матеріал”, з допомогою якого природа будує різноманітні “споруди” або молекули. Велика кількість молекул складають певну речовину.
Про те наскільки складний мікросвіт, можна судити хоча б по тому факту, що сучасна наука досі точно не знає будови атома і всіх його складових частинок. На початок 21 століття вчені відкрили вже більше двох десятків різних частинок, що входять в атом (протон, електрон, нейтрон, позитрон, нейтрино, мезони, гіперонів). Якщо врахувати, що всі ці частинки мають різну масу, електрично заряд, і знаходяться в постійній взаємодії один з одним, то завдання побудови моделі атома вже не здається такою простою, як це може здатися на перший погляд непрофесіоналові.
Ще однією істотною відмінністю атомів від молекул є той факт, що поняттям “атом” більше оперують фізики, а “молекула” – хіміки.
<span>газ в стеклянной трубке не поднимается, а наоборот, останавливается на уровне ниже, чем в широком сосуде. газ не смачивает стекло. В случае с газом понятия поверхностного натяжения и, соответственно, капиллярных явлений неприменимы. </span>
Емкость конденсатора прямопропорциональна диэлектрической проницаемости диэлектрика, помещенного между его обкладками (тут - эбонитовой пластины):
C=C₀ε
(C₀ - электроемкость конденсатора без диэлектрика; ε - диэлектрическая проницаемость).
Как ты, наверное, уже знаешь, конденсатор представляет собой изолированное электростатическое поле (сосредоточенное между его обкладок). Физическая величина, которую мы называем диэлектрической проницаемостью, показывает, на сколько меньше напряженность поля (или сила) при взаимодействии зарядов, в данной среде, чем в вакууме. Не буду сильно углубляться в тему, ибо все гораздо сложнее, но проследи за последовательностью изменений)
Помещаем пластину -> уменьшилась напряженность -> уменьшилось напряжение (U=Ed) -> увеличилась емкость (C=q/U).
Это всё зависит от давления. Результат действия силы зависит от площади
поверхности перпендикулярно которой она действует. если мы идём в
ботинках по снегу сила та же давление больше т. к. площадь меньше
а если ты на лыжах соответственно площадь их больше давление меньше .
