До колосся не складу,вибач.
Обличчя моєї бабусі буде завжди молоде
Друже,цінуй своє життя
Такою любовю як матір,тебе більш ніхто не окутає
Матірю було багато чого зроблено,цінуй це
Веселий-веселіщий-найвеселіщий
Високий-вищий-найвищий
Гарний-гарніший-найгарніший
Широкий-ширший-найширший
Вузький-вужчий-найвужчий
Щирий-щиріший-найщиріший
Милий-миліший-наймиліший
Тонкий-тонший-найтонший
Похиле дерево - дерево що похилилося
людина похилого віку - стара людина.
Похила постать - людина що похилилась.
Похилий пагорб - Пагорб не рівний, а прямому значенні похилий.
1. Текст - опис.
2. слова назви ознак - срібний, світлий , тихий.
3. службові слова - у лісі, на верхах, по дереву, в інеї, до чогось.
Дуже швидко пробігло спекотне літо, і тепер лісові ділянки, галявини, струмочки і ставки підпорядковані до вересня. Вранці вже прохолодно, а вдень гріє сонечко. Воно ще нагадує про літнє тепло. Після довгої виснажливої роботи відпочивають поля, зібраний урожай в садах. Тепер скрізь усе сповнене прохолодою осінніх місяців. Часто на небі з’являються сірі хмаринки, мрячить нескінченний дощик. Ніби поринувши у думи, затужив безмовний ліс. Скоро на деревах не залишиться жодного листочка, гілки не будуть захищені від бездушних дощів і морозів. <span> Ось кленовий листочок не поспішаючи вальсує в повітрі. Ніби поринувши у думи перед довгими зимовими сновидіннями, сумно поскрипує немолодий вже дуб. Навколо одягненого в мох трухлявого пенька розташувалися стрункі опеньки. Їх тут дуже багато, всі вони так і хочуть потрапити в кошик. Травка вся зблякла і опустилася до землі, і лише крихітні червонуваті зірочки вересу приносять радість.
Ми бачимо, як високо в небі на прощання кружляють журавлі. Вони прямують у теплі краї і сумно курличуть про те, що прийшла осінь. У такі миті нам стає сумно, ми починаємо розмірковувати про наше призначення у цьому прекрасному світі.</span>