Н.триста вісімдесят дев'ять
р.трьохсот вісімдесяти дев'яти
д. трьомстам вісімдесятьом дев'ятьом
з.=н.
о. трьомастами вісімдесятьома дев'ятьома
м. на трьохстах вісімдесятьох дев'ятьох
Закінчення нульове
щоденно - основа
ден - корінь
що - префікс
н - суфікс
о - суфікс
Осінь за вікном. Відлітають птахи. Діти ідуть в школу,а потім додому.<em><u /></em><em><u /></em><u />У когось двійка у когось п'ятірка. Журавлі сумують тяжким голосом кру,кру,кру. Кожний вітер по-своєму дме. Скоро водойми почнуть замерзати. Прекрасна дівчина Осінь ,розмальовує листки в теплі кольори. Червоний , багряний, жовтий. Тело потроху відхоть а,літо вже скоро прийде.
Весна — пора пробудження природи. Першою з дерев зацвітає красуня верба. Квітки її непоказні, але сережки тичинкових квіток добре помітні напровесні . Досить тільки доторкнутися до її гілки з сережками, як вітер підхопить цілу хмарку жовтого пилку. Маточкові квітки верби зібрані в маленькі сірувато-зелені суцвіття. Поряд з ними звичайно добре помітні сухі, почорнілі шишечки — торішні суцвіття. Саме за цими чорними шишечками і за складними сережками, які, розгойдуючись од вітру, розсипають пилок, вербу легко відрізнити від інших дерев навесні.