Мин үземнең мәктәбем турындада әйтеп китәсем килә. Беренче карашка ул башка мәктәпләрдән, бәлки, аерылмыйдыр. Әмма монда күңелгә үтеп керә торган җылылык һәм ниндидер рәхәтлек бар, бу хисләр мәктәпнең тупсасын атлагап кергәч та сине урап алалар кебек. Мин {Cвой класс}нчы А сыйныфында укыйм. Яртакан фәннәрем рус теле белән биология. Безнең сыйныф бүлмәләре якты һәм җылы. Анда яңа белем алыр өчен бөтен шартлар каралаган. Без үзебезнең укытучыларыбызны бик яратабыз һәм хөрмәт итәбез. Алар кайчан бик таләпчән яки усал булсалар да, без беләбез, укытучыларыбызның төп бурычы – безне чын һәм яхшы кешеләр итеп тәрбияләү. Безнең сыйныф җитәкчесе игелекле һәм яхшы кеше. Ул һәрбер укучысын тыңлый һәм аңлый белә. Ул биология укытучысы. Безнең бүлмәдә хәтта табигать почмагы да бар. Монда ике ташбака, балыклар яши. Безгә җәнлекләребез һәм гөлләребез турында кайгыртырга бик ошый. Классыбызны без гел чисталыкта һәм тәртиптә тотырга тырышабыз. Укудан буш вакытыбызны без үзебезнең иркен спорт залында үткәрәбез. Без монда рәхәтләнеп волейбол, баскетбол уйныйбыз, ә кышларын саф һава сулап чаңгыда шуабыз. Безнең сыйныф мәктәп тормышында бик актив катнаша, бернинди вакыйгадан да читтә калганыбыз юк безнең. Тик соңгы кыңгырау якынлашканнан якынлаша. Шуңа күрә дә күңелдә моңсурак. Без бик тату сыйныф, бер-беребезгә гел ярдәмгә килергә ашыгып яшибез. Хушлашканда да безгә бик кыен булыр инде.<span> Мин үземнең туган мәктәбемне һәм дусларымны нык яратам һәм соңыннан да сагынып яшәрмен кебек.</span>
Чесать языком
Водить за нос
Развесить уши
Булгаков МихаилБоротьба добра і зла - центральна тема у романі Михайла Булгакова "Майстер і Маргарита". У творі дні далекого минулого дуже тісно пов'язані з днями тогочасної Москви. Прояви сил зла у романі дуже схожі. Воланд з'являється в "дорогом сером костюме, в заграничных, в цвет костюма, туфлях". Навіть обличчя у нього було дуже дивне: "Правый глаз черный, левый зеленый. Брови черные, но одна выше другой".
У образі Понтія Пілата втілено внутрішню боротьбу людини. У ньому стикаються сила волі й влада обставин. Але він не може переступити через останнє. Пілат хоче відпустити Ієшуа, але не може зробити цього, бо він - прокуратор Іудеї. Але автор не хоче закінчити роман перемогою зла над добром, бо переконаний, що так не повинно бути. І тоді Пілат наказує таємно вбити зрадника Ієшуа - Іуду. Так він чинить правосуддя. І цим показує, що має в серці щось добре.
Ще один герой - Воланд. Це диявол. Його важко охарактеризувати. Найкраще суть образу Воланда розкриває епіграф, який Булгаков узяв із "Фауста" Гете: "...Так кто ж ты наконец? - Я - часть той силы, что вечно хочет зла и вечно совершает благо". Воланд ніколи не знущався з людей, які не зробили нічого поганого. Никанор Іванович Босой - "председатель жилищного товарищества дома № 302-бис" - був хабарником. Варенуха, Лиходєєв, урядовці та обивателі зазнали ударів від Воланда.
Коли він зробив Маргариту відьмою, вона на мітлі полетіла над Москвою. Побачивши будинок "Драмліта", вона увійшла туди і на табличці прочитала прізвище Латунського. Цей критик колись не дозволив друкувати роман Майстра. Маргарита вирішила помститися за це. Вона влетіла до нього у квартиру й усе там розгромила. Почала бити вікна у будинку і зупинилася лише тоді, коли побачила у вікні хлопчика, який злякано прислухався до шуму. Маргарита заспокоїла дитину.
На бал до сатани приходили лише померлі люди, що колись скоїли якийсь злочин. Воланд не дозволив Абадонні зняти окуляри перед Маргаритою. Інакше вона загинула б. Воланд навіть винагородив її за те, що вона була королевою на його балу. Він повернув їй Майстра, а Майстру повернув рукописи, які той колись спалив. Він каже фразу, яка потім стане крилатою: "Рукописи не горят!" Так Воланд робить для них добро.
Образ Ісуса Христа в романі ніби втілює Майстер. Він теж був несправедливо покараний. Але не смертною карою, а психіатричною лікарнею.
У кінці роману до Воланда приходить "сборщик податей" Левій Матвій. Той каже, що "він" прочитав роман Майстра і просить, щоб Воланд забрав до себе Майстра і нагородив його спокоєм. А разом з ним і Маргариту. Левій Матвій не каже, хто це "він", але я впевнена, що це - Христос. Отже, сили добра і зла пов'язані між собою. Вони й досі сперечаються, і невідомо, хто з них нарешті одержить перемогу. Але мені дуже хотілося б, щоб це було добро.
Ich lese das Buch von James Dashner "Die Auserwählten-Im Labyrinth".Dieses Buch ist ziemlich groß.Im Buch gibt es keine Illustrationen.Bei Lesen dieses Buches weder lache ich,noch weine ich.
1. Рука оказалась не холодной , а тёплой.
2. Комната не тёмная , а светлая.
3. Вода чистая , а не грязная.
4. Собака маленькая , а не большая.
5. Человек сильный , а не слабый.
6. Коридор просторный , а не узкий.
7. Девочка добрая , а не злая.
