Початок- десь колись, одного разу,
кінець- і жили вони поживали і добра набували)
2 частина!
1. Темна осіння ніч.
2. Чекання переправи.
3. Поява човна.
4. Козацькі вартові.
5. У млині Якима.
6. Переправа через річку вночі.
7. Поранення Остапа.
1. Тухольці запалюють вогнища.
2. Цікавість боярина до роботи тухольців.
3. Виготовлення метавок.
4. Мирослава признається, що це вона навчила робити метавки.
5. Сумнів Тугара Вовка в успіхові монгольського походу.
6. Опис поляни, де відбувалася рада старців.
7. Прихід Тугара Вовка і Мирослави на раду до Захара Беркута.
8. Боярин повідомляє умови Бурунди.
9. Обговорення умов.
10. Пропозиції старців і міркування Захара Беркута.
11. Відповідь вождя Тугару Вовкові.
12. Мирослава умовляє батька залишитися в тухольців.
Думка яка виражає чітке зображення або ж правду про предмет чи людину , яка заставляє задуматись
Кінь Шептало мав взаємопорозуміння зі своїм господарем Степаном.Степан любив,доглядав та розумів свого коня.Коли Степан підняв руку на Шептало це неабияк образило коня.Але під час прогулянки до Шептала надходили гарні спогади про Степана.Він зрозумів,що сумує за своїм господарем,яким би він не був.Кінь розуміє,що бути на волі це чудово,але ж все таки йому не вистачало Степана.
(Я вважаю,що так.Це моя думка.)
