Ялина-[йалина]
щука-[шчука]
дзвiн-[дзвін]
Одного разу вирішив Павлик змайструвати буду для сірка. Взяв він кілька дошок, взяв пилку, молоток і цвяхи, та й почав майструвати. Спершу ніяк не виходило порівняти дошки за довжиною. То одна була коротша, то інша задовга. Та коли, нарешті, дошки були більш-менш вирівняні, почав Павло їх докупи цвяхами збивати. Та як не збивав, на буду воно було схоже все менше та менше. І раптом Павло як гримне собі молотком по пальцях, як скрикне, жбурне спересердя молоток у кущі. "Це, - каже, - інструменти погані, - браковані якісь" . Правду кажуть - у поганого майстра і пилка крива.
Здраствуйте, воїни!
Пише вам учениця 11 класу, Тетяна. Я не знаю хто ви, з якого міста чи села, але все одно пишу... Пишу тому, що кожен із тих хто живе на мирній території має бути вдячний всім вам і кожному з вас окремо.
Я хочу, щоб ви знали, що вас підтримують, за вас моляться, в вас вірять! Я дякую вам за те, що першого вересня пішла до рідної школи, дякую за те, що я можу будувати плани на майбутнє, дякую за те, що я вільна! Я хочу побажати вам богатирського здоров*я, хочу щоб ви вірили в свою перемогу так, як ми віримо в вас. Війна колись скінчиться - настане мирний час, але ви назавжди залишитесь для нас героями, навіки у наших серцях залишиться й пам*ять про тих, хто вже ніколи не повернеться додому, чиї діти вже ніколи не побачать тата...
А ще я хочу попросити:
Живіть, живіть заради коханих, заради дітей, заради
власного майбутнього, заради миру і правди, заради
України, будь ласка, повертайтеся живими - більш ні-
чого не треба.
Ви запитаєте, а якже перемога, а я знаю, що кожен із вас битеметься до останньої краплі крові, а отже якщо ви живі - перемога за нами!
Борітеся - поборете! Вам Бог помагає!
02.09.2016 Тетяна, 16 років
Із приходом весни, як тільки пригріє сонечко, природа перетворює. Сходить сніг, перетворюючись у прозорі дзвінкі струмочки, на прогалинах з'являються проліски й перша зелень. Пробуджується й моя улюблениця - красуня береза. Ще не встигши відійти від довгого зимового сну, вона вже щедро ділиться з людьми своїм цілющим соком. Але проходить зовсім небагато часу, і ця російська красуня з'являється перед нами в розкішному оздобленні. Кокетливі коричневі сережки швидко переміняються різьбленими листочками - і от уже шумить на вітрі зелене плаття. Немає нічого приємніше прогулянки в березовому гаї. Немов соромливі дівчиська, коштують тонкі витончені деревця, схиливши до землі галузі.
Береза - героїня багатьох російських народних казок.
Красу берези оспівали у своїх добутках великі російські поети - Пушкін, Тютчев, Єсенін і багато хто інші.
