А справа була така на полі біля дороги косив чоловік пшеницю і до нього підійшли троє парубків і попросила Давайте ми вам покажем повинен видати водички принесе ти старий діду відповідає якби ви могли теплий покосили і погоду пішли а вони нерозлийвода іти в різні сторони не хоче каже Я теж були не розлий вода і піти в різні сторони не хочу
Мова- це душа народу.Якщо забувається мова, то народ який користувався нею, зникає. Але не фізично, а морально.Українська мова- одна з найкрасивіших і наймилозвучніших мов світу. Вона прийшла до нас від наших прадідів, збагатившись протягом багатьох століть.І, як дорогий алмаз, засяяла на устах кожного українця в умовах незалежності.Мова- скарбниця духовності народу, основа культури нації. Це найбільший її скарб.Народна мудрість каже: "Рідна мова дорога людині, як саме життя". У мові - уся доля нашого народу.У ній заховані всі наші думки. сподівання , мрії про прекрасне, а особливо прагнення до волі.<span>Пройшла наша мова тернистий і важкий шлях.Мову простого українського народу передав нам у спадок Г.Сковорода, вдосконалив її І.Котляревський, а основоположником сучасної української мови став наш великий Кобзар-Т.Шевченко.Він наказував нам, щоб ми любили, знали і вивчали її. Тож збережімо силу і красу нашого українського слова, бо мова-скарбниця духовності народу.</span>
Образні слова розуміють, як тропи, тому що образність є однією з їх головних ознак.
Гарно і весело на дворі: прийшла весна.
Мої рідні завжди зустрічають мене відкрито та щиро.
Птахи на дворі співають дзвінко і мелодійно.
Послухав я пісню українську і на серці стало любо та легко.
У моєї бабусі вдома завжди привітно і гостинноⒶ.