Шевченкові твори це золоті прелири літератури. Тому що вони були написані з усією душею. Шевченко передавав такі надзвичайні моменти одним словом які надихають нас і на далі..!!!
- Мамо, що таке "діалекти"?
- Це слова з інших мов, що з'явилися в нашій мові протягом історії.
- Як так?
- Раніше постійно кордони різних країн об'єднувалися, роз'єднували...Тобто постійно був обмін мовами.
- І що це дало?
- Те, сину, що люди почали використовувати слова з чужих мов.
- Так і зараз обмінються мовами! Наприклад "Окей", це ж не укріїнська!
- Правильно, це англійська.
- А діалекти - це пагано?
- Ну, з однієї сторони, діалекти можуть витісняти слова з мови. А ле з іншої, діалекти - це справжня історія народу!
- Як це так?
- От буває чуєш якесь слово і одразу розумієш с якої мови.Так одразу зрозумілу з народом якої країни раніше спілкувався наш народ. Іноді діалекти взагалі так приживаються до мови, що люди і не знають, шо воно чуже.
- Правда?
- Так, от наприклад слово козак.
- Воно не українське?
- Аж ніяк. Вото польске. Означа " вільна людина". Інших прикладів дуже багато.
- Круто! То я пішов шукати такі слова!
- Удачі, любий.
п.с. Простите за возможные ошибки. Если желаете, можете добавить еще реплик(или убавить). Просто я не знала, сколько вам нужно.
Ой не давно проходили но не помню ответа
Ответ:
Объяснение:
«Дівчина струнка, як берізка» або «дівчина тендітна та гарна, як берізка» – такі порівняння описують усю любов людей до цього благородного деревця. І справді, береза прекрасна в будь-яку пору року. Весна, літо, осінь, зима лише змінюють одяг ніжної красуні. Після затяжної зими, з першим теплим промінням, берізка розчісує додолу своє довге темно-коричневе волосся, вкриває його молодими й клейкими листочками. А поміж ніжно-зеленого намиста ховає сережки, що поступово з’являються з бруньок. Влітку ж білокура берізка рятує від спеки. Вона простягає свої рученята і дарує тінь перехожим. Тільки інколи ледь-ледь шарудить дрібним листям від найменшого подиху вітерцю.
А восени струнка красуня стає по-особливому гарною. Листочки-монетки забарвлені в жовтогарячі фарби. Милують око березові гаї, немов наповнюють усе світлом і радістю. Проте не варто забувати, що минуло вже тепле літечко і скоро повіє холодний вітерець, зірве золоте вбрання, вкриє все навколо густим килимом. Всю холодну зиму стоятиме берізка беззахисною, зніяковілою та сумною. Візьме за руку своїх подружок і разом вони будуть чекати погожих днів, які знову повернуть їх красу.
