Я мрію побувати в Парижі.
Очень многое об истории родного края можно узнать в музее – это исторический музей. Я часто бываю там и мне очень интересно, так как там вся история страны, собранная по крупицам, в виде уникальных материальных раритетов предстаёт перед нами в стенах этого замечательного музея, который по праву является одним из крупнейших в Центральной Азии. Музей открыл свои двери в 1925 году. С тех пор его фонды пополнятся тысячами бесценных экспонатов.
<span>Гордостью музея является его этнографическая коллекция, в которую входят редкие образцы народной вышивки, ковроткачества, ювелирного дела. Хороши и археологические коллекции музея, в частности находки из могильных курганов, орудия каменного века, изделия из керамики, металла, бронзы, ювелирные украшения. </span>
<span>В нашем городе много библиотек, кинотеатров - Россия, Октябрь, Ала-Тоо, и другие, где всегда показывают новинки фильмов мира, есть три театра - драматический, оперный и театр кукол, филармония и цирк, поэтому каждый имеет возможность провести свое свободное время так, как ему хочется. </span>
Твір-опис тварин у науковому стилі
Панда
Розрізняють велику панду й малу панду.
Велика панда (бамбуковий ведмідь) — ссавець, якого тепер відносять до родини ведмедевих. Ця тварина нагадує ведмедя, але має круглішу голову, що нагадує чорно-білу маску. Велика панда живе в листяних та хвойних лісах із густим бамбуковим підліском в гористих місцевостях центрального Китаю, таких, як Сичуань і Тибет, на висоті від 1200 до 4000 м над рівнем моря. Живляться панди різними рослинами і найперше — молодими пагонами бамбука, які вони розгризають міцними щелепами.
Велика панда — це вимираючий вид, головною загрозою її виживанню є подальша втрата середовища проживання та дуже низький рівень народжуваності як в неволі, так і в дикій природі. Вважають, що близько 1600 панд досі проживають у дикій природі. Велика панда є символом Всесвітнього Фонду Дикої Природи.
Мала панда (кошачий ведмідь) — вид ссавців ряду хижих, переважно травоїдна, розміром небагато більша за кішку. Особливих успіхів у розведенні цих тварин у неволі досяг Зоопарк Хефей.
<span>Систематичне положення малої панди довгий час було неясним, її відносили то до родини єнотових, то до ведмедевих, проте пізніше за даними молекулярних досліджень її виділили до окремої родини малопандових.</span>
<span>І. 1. Хай розквітне веселково у невиданій красі наша мова калинова, наче сонце у росі. (П. Тичина.) 2. То не просто мова, звуки, не словникові холодини — в них чути труд, і піт, і муки, чуття єдиної родини. (П. Тичина.) 3. Душа народу не сліпа, вона стоока. (М. Рильський.) 4. Так, армія тоді непереможна, коли любов зове її на бій! (Б. Олійник.) 5. Я винний в тім, що світ не ліпший, не розумніший, ніж він є, хоч віддаю йому найглибше, найкраще почуття своє. (Л. Первомайський.) 6. Без мистецтва життя було б холодним, незатишним, непривітним. (Л. Дмитерко.) 7. Краса — лиш відображення земного у неземному дзеркалі душі! (І. Жиленко.) 8. В дружній сім’ї непорозуміння тривають недовго. (О. Копиленко.) II. 1. Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє. (Леся Українка.) 2. Не марно, ні, боями край гримів,— минули дні і злиднів, і негоди. (В. Сосюра.) 3. Ми — не безліч стандартних “я”, а безліч всесвітів різних. (В. Симоненко.) 4. Ніде не видно ні живої душі. (І. Нечуй-Левицький.) 5. На заході догоряла ніжна несмілива заграва. (О. Донченко.) 6. Крізь пелену туману проступали якісь невиразні силуети. (Петро Панч.) 7. Нечутними кроками увійшли в село запашні присмерки. (Л. Смілянський.) 8. Холодні зірки мерехтіли в темному небi.</span>
1. Падав дощ холодненький учора.
2. Сьогодні дарує сонечко свої проміння.
3. Голос дзвінкий зараз молодої дівчинки чорнобрової лунає.
