Пропоную дібрати такі загадки про весну:
⇒Була біленька та сіренька,
Прийшла зелененька, молоденька.
(зима та весна).
Прикметники з цієї загадки: біленька, сіренька (про зиму), зелененька, молоденька (про весну)
⇒ День більшим стає
навколо все квітне.
Теплінь настає,
Все зелене й тендітне.
(Весна)
Прикметники з цієї загадки: більшим, зелене, тендітне.
Прикметники, які характеризували б весну: зелена, свіжа, чарівна, прохолодна, красива, гарна, тендітна, весела, співоча.
Звечора вмирає, вранці оживає (день)<span>
Один баранець пасе тисячі овець (місяць і зорі)
</span>Літом борода виростає, а зимою відпадає (барвінок)
<span>У піч поклади — мокне, на воду пусти — сохне (віск)</span>
<span>Йде слідом за тобою: утікай — не утечеш, доганяй — доженеш (тінь)
</span>Уночі гуляє, а вдень спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі (сова)
Вправа 39.Розгляньте малюнки.Складіть розповідь,використовуючи слова з довідки.Доберіть заголовок.
Птахи – це окраса природи. Кожен полюбляє милуватися ними та слухати їхні мелодійні співи.Інколи пташки шкодять тим, що поїдають вишні, виноград та інші ягоди. Проте, їх треба берегти, бо це також добрі помічники людини у збереженні врожаю. Птахи харчуються комахами та гусеницями, які шкодять посівам на полях та дошкуляють людям, як-от комарі. Дятла недарма називають лісним лікарем, бо він з’їдає паразитів, які псують дерева, а короїд очищує ліс від слабких рослин.А взагалі, я вважаю, що у природі в кожної живої істоти є важлива роль, а в людини є можливість дбати про них.
<span>У столичному музеї Михайла Булгакова на Андріївському узвозі відкрито експозицію, присвячену вісімдесятиріччю одного з найвідомішйх романів двадцятого століття — «Майстер і Маргарита». Для цього є особлива нагода. Як відомо, Булгаков розпочав свою важку літературну працю над твором у 1928 році, а завершив у 1940-му. Київська виставка — певне просторове осмислення знаменитого роману.</span>Ще 1939 року в листі до свого київського друга, скрипаля Гдешинського, Булгаков написав: «Я повсякчас звертаюся до спогадів і був би вдячний, якби ти допоміг мені в них дещо з’ясувати. Це стосується в основному музики й книжок…»<span>Уявіть, музика й книжки — головні складники київської виставки, присвяченої Майстрові та його роману. Булгаков був справжнім знавцем музики, тому в музеї працюють над тим, як представити ще й музичний складник його літературних творів, зокрема «Майстра і Маргариту». Музика — мистецтво просторове, а виставкові зали булгаковського будинку — простір особливий…</span>Домінантою першого залу є унікальний білий рояль, з яким пов’язана одна з легенд музею. Гроші на нього збирали півтора року. Як правило, кожна людина жертвувала «на одну клавішу», їй видавали навіть «документ», який свідчив, що цей поціновувач літератури є дарувальником, меценатом. Цей білий рояль, зроблений для виставки в Парижі 1889 року, отримав там Золоту медаль. У нього немає номера. На роялі — надпис «Лоенгрін», а поряд автограф Булгакова. Один з улюблених композиторів Булгакова — Вагнер — пов’язав свого часу музику з міфом. На цьому перехресті й народилися відомі вагнерівські опери, які слухав Булгаков на початку минулого століття в Києві в Міському театрі.В іншому залі — письмовий стіл із безліччю «рваних» фотографій письменника. Вони наче пориваються злетіти від подиху вітру, але… залишаються на місці. Фазиль Іскандер написав: «Рукописи не горять там, де письменник сам згоряє над рукописом. У житті багато борців, які йдуть на Голгофу, але зупиняються перед самісіньким розп’яттям». Михайло Булгаков ішов до кінця.<span>Переважна більшість музейних експонатів — оригінали. Цікавим, наприклад, є один із документів, що нагадує про тривідсоткову позику, за якою можна було виграти раз на рік сто тисяч. Це саме та позика, завдяки якій Майстер і виграв свої сто тисяч. Перша професія Майстра — музейник. У своєму романі Булгаков і розповідає про те, що в музеях поширювали тривідсоткову позику і саме Майстрові й дісталася ця «фішка». Далі — відомо… Майстер виграє сто тисяч карбованців, на які купує підвальчик, де й пише роман про Понтія Пілата.</span><span>Усе своє життя Булгаков обожнював Київ. Однак шлях роману до киян був досить тривалим. Українське видання «Майстра і Маргарити» російською мовою вийшло друком у сімдесятих роках. А от перше видання роману українською мовою з’явилося лише три роки тому. «Майстер» був надрукований раніше вірменською, турецькою, на івриті.</span><span>408 слів За К. Константиновою</span>
