Жил был царь Доброта и было у него два сына Жадность и Деление.
Позвал царь сыновей к себе и говорит:
- Старым я уже стал, пора мне на покой. Дарю Вам во владения по одинаковому куску земли, владейте им, приумножайте мое богатство.
Обрадовались сыновья,что стали независимыми и разошлись каждый в свою сторону.
Прошел год. На подаренной земле батюшкой у Деления можно любоваться лугами, где косили траву подданные, полями, на которых убирали рожь. Недавно построенной мельницей, полной зерна и муки. Деление построил огромный, высокий замок, со множеством башень, вокруг которого цвели огромные сады.
А вот на подаренной земле у Жадности совсем ничего не растет, не цветет и живет Жадность в палатке из листьев, которую насквозь продувает холодный ветер и мочит осенний дождь. Надоело так жить Жадности пошел он в гости к брату.
- Брат, скажи почему у меня ничего нет, а у тебя есть все?
- Это потому, что я умею делиться, а ты нет.
- А как это делиться и зачем?- спросил Жадность.
- Делиться, это значит, что надо что-то поделить пополам, даже,если у тебя этого очень мало, а затем, что все помнят добро и когда-то тебя отблагодарят. Попробуй тебе понравиться.
- Ладно, попробую.
Пришел жадность на свои владения сел в палатку и думает, как дальше ему быть. Вдруг заходят два бедняка Щедрость и Трудяга. Говорят пусти нас к себе переждать бурю, а то совсем с ног падаем. Хотел было Жадность их выгнать, но вдруг вспомнил слова брата о делении крова над головой и оставил их жить. А через неделю Трудяга уже построил кирпичный дом, а Щедрость одарила Жадность первым урожаем. И понял он, что жадность это плохо.
Так и стали братья поживать и добра себе наживать. А царь гордиться своими умными сыновьями.
Характеристика Петра На долю головного героя випало велике випробування: він сліпий від народження, і повинен поступово прийти до розуміння своєї цінності і необхідності в цьому світі. Спочатку йому складно спілкуватися з однолітками, але поява в його житті Евеліни приносить йому чимало приємних хвилин: він знаходить подругу, близьку людину. По суті, Петро хоче знайти своє місце в житті, але спочатку йому потрібно прийняти факт власної сліпоти. Довго він не може змиритися з тим, що не такий як всі, що не бачить світ. Він повинен прийти до розуміння того, що володіє великим талантом, і захотіти його розвинути до високого рівня. Багато в чому досягнення цієї мети сприяє вплив дядька Максима, який вигадує для племінників нові випробування. Ми бачимо, як з недовірливого і невпевненого юнака Петро поступово стає сильною людиною, люблячим життя. Коли він перестає жаліти себе і починає дихати на повні груди, результати не змушує на себе чекати: і ось Петро вже сліпий музикант. Короткий зміст історії розповідає про те, як у нього утворюється сім’я, особисте щастя. Характеристика Евеліни Це була мудра і добра дівчинка, розвинута не по роках. При першому знайомстві можна помітити її незворушність і спокій, з яким вона дивилася на звичайні речі. По відношенню до Петра вона ласкава і прониклива. Недарма в ній одній в дитячі і юнацькі роки сліпий бачив відраду і втіху. Евеліна — перший і єдиний друг Петра, згодом його кохана. Їхні стосунки гармонійні, з часом вони тільки міцнішають. Евеліна завжди сприймала біль Петра як свій власний. Момент, коли вона дізналася, що він сліпий, запам’ятався їй на все життя: вона плакала над цією обставиною так, немов хлопчик (в ту пору ще незнайомий) був її близьким родичем або другом. Характеристика дядька Максима Дядько Максим був відставним військовим. Звиклий до порядку й дисципліни, він хоче зробити з племінника гідну і впевнену в собі людину, якій були б не страшні ніякі душевні переживання і побутові труднощі. Дядько бере активну участь у вихованні Петра, намагається довести своїй сестрі, чому важливо не зніжити дитину, а навчити його жити у нашому непростому світі. Дядько ніколи вголос не жаліє хлопчика, тим самим не дає йому приводу засумніватися в тому, що він може стати щасливим. За його ініціативою у будинок приходять молоді люди, серед них кадет і студенти — все для щасливого майбутнього Петра. Саме з дядьком Максимом юний Петро вирушає в найважливішу подорож за сенсом життя. Конюх Юхим Він пробудив у маленькому Петрові любов до музики, здатність чути красу мелодії і звуків. Юхим був закоханий у дівчину, яка відмовила йому у взаємності, тому його музика наповнена справжніми почуттями і красою. Ця повнота звуків і заворожує маленького Петра, змушує його бігати до стайні і слухати досконалу гру конюха. Юхим — перший учитель Петра по музиці. Саме в його стайні хлопчик навчився розуміти і цінувати справжнє мистецтво. Анна Михайлівна Як будь-яка мати, вона прагнула оточити свою дитину теплом і увагою. Дізнавшись, що дитина сліпа, вона довгий час горювала, ні в чому не знаходила розради. Протягом усієї повісті її любов і підтримка всюди оточують Петра, дарують йому почуття потрібності, підтримують в негараздах. Основна думка повісті «Сліпий музикант» Навряд чи знайдеться інший такий твір, що надасть настільки сильний життєстверджуючий вплив, як і «Сліпий музикант». Герої описані досконалими: вони усі наділені живими рисами, індивідуальними якостями характеру. Головний герой повинен пройти випробування сліпотою і полюбити життя, щоб стати великим музикантом. Таким чином, багатогранною і значною є повість «Сліпий музикант». Короткий зміст дозволяє глибше зрозуміти почуття, думки сліпого, його світогляд. Створюється враження, що Короленко присвятив цей твір сліпим всього світу. 1
Объяснение:
прости чувак, но мы ещё не дошли до этого. Сори!
Плюсы: тебе весело, не скучно , тебя поддержут в трудную минуту, есть кому излить душу.
Минусы: Соры